понеділок, 15 січня 2018 р.

Заняття із тростиною у рамках тренінгу 2 inclusion. Репортаж


  Христос Народився!
  Фотограф Роман Тупись вже тут ;) Із ще дописом про заняття із тростиною, що його 29 листопада 2017 проводили для незрячих дітей-інклюзят викладачі шведської Академії Свефі -- Матті Яткола та Олексій Усов. Це відбувалось у рамках проекту-тренінгу "2 inclusion", який проходив у Львові з 27 листопада по 1 грудня 2017 року. Вже були зустрічі із скрипалем Олександром Божиком, письменницею Галиною Вдовиченко і Ви вже про них читали ;) Тепер настала черга побачити, як же ж відбувається навчання володіння тростиною. Про все найцікавіше далі...
 Отож, почнемо.

  Для початку трішки історії про білу тростину, якою користуються незрячі. Виявляється це було ще у далекому 1921 році -- винайшов її молодий фотограф Джеймс Біггс, який втратив зір через нещасний випадок. Осліплий солдат порадив йому розвивати самостійність. Джеймс почав виходити на вулицю використовуючи звичайну тростину для прогулянок. Але він помітив, що це не гарантує безпеки, а також несе небезпеку для перехожих. Тоді Джеймс пофарбував її у білий колір, щоб вона привертала увагу, навіть при похмурій погоді.

Трохи історії Ви вже знаєте, то ж тепер повернемось у наш час.

Заняття відбувалось із раннього ранку. Піднявся на найвищий поверх, а там от такий просторий світлий хол. Приходить незрячий хлопчик Іванко із мамою Олею, ми із ними дуже гарно побесідували. Виявляється, у нас багато спільного ;) А ще, дав Іванку спробувати фотоапарат, розказав, показав що до чого і він зробив ось це фото, яке Ви зараз бачите. Неймовірно, але факт -- незрячі теж можуть фотографувати ;)


Та ось вже наші викладачі із шведської Академії Свефі -- Матті Яткола та Олексій Усов.  Олексій був перекладачем.

Матті привітався із Іваном.


Ось так за руку.


І розповів, яке ж сьогодні буде заняття.
Будемо йти від ліфта по сходах і так дійдемо до номера Матті. 
Та не все зразу, а в декілька етапів.


Спочатку йдемо до сходів та ліфта.


Саме звідси все і починається.
Матті пояснив, як і що треба робити, і спочатку  він піде першим, а Іван за ним. Так легше.


Піднімемось сходами,  зайдемо у коридор та пройдемо хол до дверей.


Починаємо.


Матті поступово, але впевнено підіймався сходами, простукуючи.


Іван за ним, пробуючи тростиною досліджувати і розуміти де ж сходинки та яка між ними відстань.


Сходи закінчились. Іванко гарно піднявся.


Ідемо до перших дверей.


Усе гаразд і тут вже у нас коридор..


Тростина не лише допомагає відчути чи є якась перешкода, а також звук відлуння має інформативну функцію -- можна почути яке це приміщення, чи це початок коридору, його середина, кінець.


Дійшли до кімнати-холу.


Іван йде прямо...


І розуміє, що тут диван.


Тепер Іван вже знову йде тим самим маршрутом, але сам.
Йому вдається, і він радіє із того ;)


Ось так розуміємо, що це двері.



 Коридором до стіни.


І знову у хол, пробуючи де стіна.


Цього разу Іван вже пам'ятав, що є диван.


То ж він його акуратно обійшов і дійшов до наступних дверей.


Ось тут наступний довгий коридор. 
Матті пояснив, що його номер останній у кінці справа, то ж не треба, йдучи напружуватись, пробувати і шукати кожні двері. Достатньо дійти до кінця коридору, а це ми почуємо за відлунням і трішки повернутись назад. Перші двері і будуть номером, який ми шукаємо. Намагаємось запам'ятовувати прямі лінії.


Знаходимо стіну.


І спокійнісінько йдемо прямо, не напружуючись, до кінця.


Ну що ж -- пішли.


Ось так.
Матті знову перший.


Матуся Оля відлучилась, бо на першому поверсі відбувались збори-нарада для батьків, які проводила пані Оксана Потимко -- директор "Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами" .

Та ніхто Іванка не покинув -- чудова фея Катя (працівник Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами"), яку він знає і любить ;) залишилась з ним.


Ось так вони прямували довгим коридором





За відлунням чути, що це він (коридор) вже закінчився.


І ось вони -- двері номера, який ми шукаємо.


Тепер прямуємо зворотньо назад.




Катя допомагала Івану, щоб його мозок трішки відпочив від напруги.




І знову йдемо, але тепер вже увесь маршрут від початку до кінця.
Ось так! Давайте послухаємо і подивимось без коментарів.









Повертаємось назад.


Матті продемонстрував Івану свій DAISY-плеєр -- спеціальний плеєр для незрячих, який відтворює аудіокниги, книги у форматі DAISY, а також звичайні текстові файли, який він здатний читати за допомогою вбудованого синтезатора мови.


А зараз буде завдання. Потрібно знайти плеєр, який "говорить", орієнтуючись на звук.


Ось тут він біля дверей лежить.


Іван розпочав пошуки.


Ближче, тепліше...


Знайшов!!


І ще раз, але ускладнюється завдання.


Чекаємо.


У вірному напрямку.


Знайшли перешкоду...


Ще трішки...


Ура!! Знайдено!!



А зараз дуже складне завдання! Як Ви думаєте, а де ж цього разу заховали плеєр?


А ось на цьому холодильнику -- видно лише чорний торець зверху.


Іван заходить...


Шукає...


Ніби й правильно, але не може точно сказати де він.


А ось він.


Треба бути уважним!


Бо у звичайному житті, звук зверху може бути прочиненим вікном, що несе небезпеку.
Все треба пильнувати.


І ще декілька порад.
Ось на цьому завершилось заняття.



І спільна знимка із гарними емоціями.



От таким був ранок. 
Але це лише початок насиченого дня ;)
Такі ж заняття були для кожної дитини, яка брала участь у тренінгу "2 inclusion" протягом декількох днів.
Чекаю Ваших коментарів.

Що ж далі?
Продовження вже незабаром ;) 
Дочекайтесь ;)

З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись
----------------------------------------
Хочете "живі" фото із Вашої події?
Дзвоніть і не пошкодуєте:
0509787625
0678663195
----------------------------------------
Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

Немає коментарів: