вівторок, 7 липня 2015 р.

Трохи серйозності, суму, або відправив друга у АТО


  Привіт дорогі друзі-читачі!
  Фотограф Роман тут. Сьогоднішня стаття буде трохи серйозна та сумна... Детальніше далі...
  Отож, розпочнемо. Днями відправив друга у АТО... І якось так стало не по собі... Хотів написати статтю.. А вийшов у мене вірш. То ж пропоную Вам його почитати...

Відправив друга у АТО

Чомусь так сумно стало на душі,
Й сльозинка  мимоволі покотилась
Так ніби це якийсь, сон страшний
Ми друга відправляємо -- послухай...


Ти Друже, повертайсь живим
Ми тебе тут чекати будемо,
А ти там маєш обов'язок благий,
Солдатам життя рятувати

Ти Друже, бережи себе
І нехай оминають тебе кулі
Ти друже повертайсь живим
А ми за тебе, тут, молитись будем

Ти Друже, завжди у серцях
Ми тобі завжди допоможемо
Тільки дзвінок чи СМС
І ми тобі відправим те, що треба

Чекаємо звісточки від тебе:
"Друзі, я живий, вертаюся додому!"
І ми зустрінемо і обіймемо,
З сльозами щастя на пероні.

Коли ж нарешті стихне гул війни
І стане тихо-тихо
Ми скажем разом: "Слава Україні!"
Нарешті ми прогнали лихо...


Допомагайте військовим  чим можете -- вони нас захищають...

З повагою, Ваш фотограф Роман.
-------------------------------------------

Немає коментарів: