суботу, 13 січня 2018 р.

Зустріч письменниці Галини Вдовиченко із незрячими інклюзятами. Репортаж


  Христос Народився!
  Фотограф Роман Тупись вже знову тут ;) Із ще одним дописом-репортажем ;) Про зустріч надзвичайної письменниці Галини Вдовиченко із надзвичайними незрячими дітками 28 листопада 2017 року у рамках проекту-тренінгу "2 inclusion". Цей проект розпочався музично із скрипалем-віртуозом Олександром Божиком, а продовжився літературно наступного дня ;) Про що ж спілкувалась Галина Вдовиченко із дітками-інклюзятами і як усе було? Детальніше далі...
  Почнемо ;)

Галина Вдовиченко -- українська письменниця. Дебютувала у 2008 році із романом "Пів'яблука". Казкова повість "Ліга непарних шкарпеток" отримала першу премію у номінації "прозові твори для дітей у "Коронації слова - 2012". У 2015 році побачила світ книжечка "36 і 6 котів", що надрукована у "Видавництві Старого Лева".
 

Із Галиною Вдовиченко трішки познайомились, то ж тепер давайте послухаємо і побачимо, що ж відбувалось ;)

Ось так зібрались за довгим і великим столом, щоб усім було зручно ;)

А почалось усе із історії "36 і 6 котів". Дуже файної і цікавої книги про котяче товариство. 
Було інтерактивно -- кожен став учасником і перевтілився у героя кота ;)

Жили собі у одному підвалі 36 і 6 котів. Познайомтесь і Ви з ними: Сірий, Білий-альбінос, Рудий, Коментатор-Чорний кіт, Баронеса, Ковбасюк, Степуля, Бубуляк, Хавчик, Шпондермен... (всіх 36 перелічувати не буду :) ) і... 6-ро Малюків ;) Серед малюків знаємо лиш одного -- Клаповуха ;) .  Жила ця братія у підвалі багатоповерхівки і горя не знала. Та одного разу двері у підвал поміняли на нові, вікна затулили, що і не пролізеш.... І наші герої залишились на вулиці... Що ж робити? Де знайти прихисток?


А це дуже цікаво слухати ;)




І от, єдина надія -- пані Крепова.
Хто ж підкорить її серце і врятує усіх 36 і 6 котів від холоду?

Оксана Потимко теж тут і уважно слухає


Познайомтесь "вживу" із героями ;)
Цю книгу для незрячих діток видано шрифтом Брайля у "Ресурсному центрі освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами" за підтримки "Фонду Родини Нечитайло". Що дуже цінно, у книзі є і звичайний текст, то ж усі можуть читати ;)


Віра сказала: "Їх врятувала Баронеса!"



Так, кішка-сфінкс Баронеса. 
І Галина Вдовиченко поділилась своїми враженнями від спілкування із таким лисим котом-сфінксом. Багато хто думає, що вони бридкі... А насправді м'якенькі і дуже-дуже теплі.


Баронеса зайшла, потрусила лапками і змилосердилась пані Крепова і взяла котиків до себе.


Софія Хома із матусею теж прийшла на зустріч і в гарному настрої слухала..


Віра дуже активно допомагає розповідати ;)


І ми плавно перейшли до 2-ї частини, де у наших котів вкрали їх картини -- драпопис..


І вони почали розслідування ;)


Галина Вдовиченко дуже захопливо розповідає. 
Барви емоцій ;)




Коти почали "відпрацьовувати місто".


Хтось із них каже: "А давайте за інтересами"
Ковбасюк: "А мені до вподоби вулиця Гарячососискова, Ковбасна..."


Весело :) Ніхто б не відмовився від такої вулиці :)



"А може Пиріжкова!" -- запропонувала Марічка :)


Так цікаво -- можна книгу з'їсти навіть ;)


І от тут, зараз будемо розподіляти ролі  ;)

Коти нашпорили кожен по-своєму.
Поважний Бубуляк мав свій метод ;)


Марічка знає який ;)


Дзвонив сміливо у двері і казав: "Перевірка лічильників" ;)


Першим був Іванко ;)

"Перевірка лічильників"


Відкривають двері, а там кіт Бубуляк... І він діловито обходив кімнати, зазирав усюди.
А ще задавав питання ;)


Ось і черга Тіми зіграти  свою роль -- Бобуляка, який розпитує ;)
А питання ось такі: "Хто у вас платить за комуналку?"


Не встигла пані Галина доказати "Хто у вас платить за комуналку?", як отримала від Тіми відповідь: "Я!!"


І тут же ж вибух сміху у всьому залі :)


Усміхніться і Ви :)
Дуже сподобалось пані Галині така відповідь ;) 
Аж обійняла Тіму ;)


Усмішки у всіх від вуха до вуха :)



- Хто платить за комуналку?
- Я!


І ніхто не зважувався прогнати кота із олівцем за вухом і нотатником ;)


Посмішки дітей безцінні.


А Кутузов і Голота.... У них ще інший метод.


Один із них підробляв різні голоси, щоб відволікти людей, а інший у той час нишпорить у квартирі


Задумалась Віра.


Хто ж у нас вміє підробляти голоси?


Іванко вміє і всі аж повірили, що звучить сигналізація у машині.


А давайте підглянемо у книгу? ;)


А Пушинка і Хвостуля довідались, що хлопці таке чинять і давай їм докоряти
Соломійка у ролі Хвостулі: "Що ж ви таке робите?! А якщо вас впіймають?"


І Оля у ролі Пушинки.


"Доведіть тоді, що ви не злодії!"


Справжня акторка ;)


"Ви ж на приватну територію...


...заходите!!"


От такі дівчата


Іванко тепер у роді Голоти: "Так ми ж там нічого не рухаємо! Занюхав я сьогодні канапку зі шпротами... і... пробіг...  відвернувшись... Ми чесні!!"


А Шпондермен що?


Віра вже в іншій ролі -- Шпондермен ;)


Зараз дізнаємось, що ж далі ;)


Ого!!!




"Тому я до тих хат навіть не потикаюсь -- боюсь спокуситись"



А зараз Софія, її мама та Діанка зіграють діалог Жабки-сиволапки, бабусі та дівчинки ;)


Заглядає Жабка-сиволапка у вікно, а ж носа собі розплющила


І...


Простягає лапку і тут її хтось бере... Налякалась Жабка-сиволапка.
Та дівчинка виявилась доброю і попросила бабусю: "Давай залишимо це кошеня, будь ласка!!!


Дуже гарно зіграли ;)


Емоції!



І що ж далі? Як все скінчилось?


Хто знає?


Ліза знає ;)


І Оля! 
Та про це я (автор статті) Вам не розкажу -- купуйте книгу "36 і 6 котів детективів" і самі про все дізнаєтесь ;) Ось так ;)


А ось поки невеличка перерва, то нарешті зустрілись дві колежанки, які не бачились ось уже майже півроку.


Їх емоції безцінні...



Тим часом кожен учасник зустрічі отримав іграшку від пані Галини Вдовиченко, але не просто так. Кожен зараз буде придумувати історію для свого персонажа ;)



Веселий настрій :) 
Подивіться без коментарів...









Першою про свого зайчика розповіла Соломійка.
"Жив собі зайчик Бамбу і якось пішов він у ліс за грибами. Аж тут йому зустрівся вовк. Зайчик перелякався і мало не впав. 


Але йому вдалось утікти, назбирати багато грибочків, знайти вантажівку, залізти у кузов і швидко добратись додому"
Ось такий спритний ;)


Віра: "Мого ведмедика звати Потапчик. Ми із ним великі друзі. Встигли подружитись"


У Тіми є Тигреня. Вони також подружились ;)


А у Лізи білий ведмедик.
"Звати ведмедика Умка. Він дуже любить їсти багато цукерок -- відрами прямо :) Любить рибку, а також купатись у холоднющій воді"


І дуже любить свою господиню ;)


І ми тепер разом!


От такий Умка красень.


У Софії дівчинка-ведмедик. і звати її Аліна.


"Аліна дуже любить квітки, а особливо червоні.


І ще вона дуже любила іриски. Багато! 
І кожного місяця ставала на вагу. Одного разу стала на вагу і сказала собі -- все, не буду їсти більше ірисок, а то стану такою великою, як моя господиня :) "


А у Діанки песик ;)


"Песика звати Денні. І він дуже непосидючий. Уявляєте собі -- він раніше був білим! Одного вечора я робила уроки, розмальовувала картину фарбами. А Денні сидів на підвіконні.


І він як скочив у фарбу.. Ми його з мамою мили і скажу по секрету, навіть у пральну машинку запихали! А потім ще й у озері, у аквапарку.... " :)


От тому він такого кольору ;)


Сміх до сліз :)


А Денні словами пані Галини Вдовиченко відповів: "Я найбільше люблю свою господиню, а особливо коли вона регоче" :)



А у Марічки ведмедик.
"Ведмедика звати Мома. Він дуже любить пити апельсиновий, морквяний сік, тому він такого кольору. А ще у нього стрічка на шиї гарна-гарна. А ще він працює лікарем"


Вони люблять один одного


А у Олі -- леопард.


"Одного разу леопард був у зоопарку. Він дуже сильний. Одного вечора він розламав клітку і втік. А я собі сплю-сплю вночі, чую хтось стукає у двері, гарчить.. Грр! Відкриваю двері а там маленький леопард. От так ми познайомились і любимо одне одного!


Ось так!! :)


А у Іванка ведмедик. "Він вміє виконувати бажання. І він мені вже багато усього подарував і подарує. Пообіцяв і батут" ;)


Посмішки :)


А у Толіка є киця Анжела
"Вона любить молочко, тому така біла, рожевий носик має і любить дружити із зайчиком."



Ось так Галина Вдовиченко показала діткам, що історії можна вигадувати про будь що. 
І оповіла про книгу, яка щойно вийде із друку "Мишкові миші". Про мишачий рок-гурт.


А ще... Про "Лігу непарних шкарпеток" :) І багато усього цікавого ;)


Пориньте у емоції ;)












Оплески пані Галині Вдовиченко за справді чудову зустріч ;)


І декілька колективних фото на згадку ;)




Іще такі для Толіка та Діанки.


Толіка і Марічки


Лізи


Лізи, Марічки та улюблена письменниця Галина Вдовиченко.


А Толік спробував зробити фото ;)


Ось так вдалось підловити ;)


І обійми подяки від Оксани Потимко.


 Надіюсь, Ви трішки забули про Ваші турботи і поринули у гарний світ цікавих історій від Галини Вдовиченко. Рекомендую її книжки усім -- і дорослим, і малим ;)
Чекаю коментарів ;)
А ми зустрінемось ще із цими чудовими дітками, але вже у наступній статті ;)
Дочекайтесь...
З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись
----------------------------------------
Хочете "живі" фото із Вашої події?
Дзвоніть і не пошкодуєте:
0509787625
0678663195
----------------------------------------
Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

2 коментарі:

Галина Вдовиченко сказав...

Дякую, Романе, за такий потужний фоторепортаж - це ж яка робота! Матиму на згадку фото дітей, їхню радість на обличчях, все, що пов'язано з цією особливою зустріччю. Фотомайстер працював немов у шапці-невидимці - де він був? як? коли? - а ось який результат видав. Оце, я розумію, профі. Дякую!

Галина Вдовиченко сказав...

Завтра-післязавтра записуватиму в авторській аудіоверсії свою книжку про котів - для дітей, які мають проблеми із зором. Радо на це погодилась. А у цьому фоторепортажі - зустріч з незрячими дітьми, які були у Львові нещодавно. Такого докладного звіту не сподівалася. Дуже вдячна його авторові, фотомайстру Роману Туписю за упіймані моменти, він справжній ловець-фіксатор емоцій. Посміхнулась не раз, пригадавши завдяки йому нашу зустріч з дітьми.