Привіт всім! Фотограф Роман Тупись тут ;) Із новим дописом, повним краси, світла, тепла і портретів ;) А все тому, що мав нагоду фотографувати для проекту "Дитячий Кобзар брайлем і вголос", що його організував "Ресурсний центр освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами" НУ "Львівська Політехніка" (керівник Оксана Потимко). Відбувалось фотографування у одній із найбільших і найстаріших бібліотек -- Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка (вул.Драгоманова, 5). Велика подяка директору -- Василю Кметю. Про все більше дізнаєтесь прочитавши статтю, та поки розкажу, що участь у дійстві взяли дуже відомі зірки музики, естради та й самі незрячі діти. Як це було? Про все детальніше далі...
Давайте для початку трішки корисної інформації, щоб Ви розуміли, що і до чого ;)
Збірку віршів Тараса Шевченка "Дитячий Кобзар" створено (надруковано і озвучено) у "Ресурсному центрі освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами" (керівник Оксана Потимко) у рамках проекту "Книга для незрячих". Це видання виготовлено шрифтом Брайля, а також доповнено аудіоверсією на диску. Партнером є "Видавництво Старого Лева", яке надало текст збірки.
Книга розповсюджується безкоштовно. Її отримають: Народний музей Тараса Шевченка у Львові, обласні універсальні наукові бібліотеки України, спеціальні школи-інтернати для незрячих, адресно незрячі діти, що навчаються за інклюзивною формою у загальноосвітніх школах України.
Книга розповсюджується безкоштовно. Її отримають: Народний музей Тараса Шевченка у Львові, обласні універсальні наукові бібліотеки України, спеціальні школи-інтернати для незрячих, адресно незрячі діти, що навчаються за інклюзивною формою у загальноосвітніх школах України.
Тепер Ви вже все знаєте, то ж гайда дивитись на зірочок і зірок ;)
Було це одного (і не лише одного :) ) морозного зимового ранку. Зібрались усі та й не усі ;) у читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І.Франка. Тут дуже казкове природне світло, що ідеально для чудових знимок.
Було це одного (і не лише одного :) ) морозного зимового ранку. Зібрались усі та й не усі ;) у читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І.Франка. Тут дуже казкове природне світло, що ідеально для чудових знимок.
Перше фото мусить бути загальним ;)
Як робився цей кадр розкажу Вам у наступній статті із бекстейджем зйомки :)
Як робився цей кадр розкажу Вам у наступній статті із бекстейджем зйомки :)
А далі...
Ми заглянули у "святая-святих" -- книгосховище, яке має багато-багато поверхів і скляний дах. Саме там -- "під небесами храму книг" ми і робили індивідуальні портрети.
Першим із зірок був серйозний Андрій Хавунка -- заслужений артист України, соліст Львівської опери, а також учасник октету "Орфей".
Задумався Андрій про життя... І тут бац -- має портрет гарний.
І з Кобзарем, який власне і озвучував.
Хто це тут у нас?
Це три мушкетери -- Олександр Божик, Славко Нудик та Андрій Хавунка
Без "Кобзаря" нікуди.
Якщо думаєте, що все було дуже серйозно, то Ви помиляєтесь.
Веселощів теж не забракло ;)
Славко Нудик -- заслужений артист України, учасник акапельної вокальної формації "Піккардійська терція".
Тут він нагадує молодого Івана Франка, який, до речі, любив приходити у цю бібліотеку, сідати під вікном і писати свої твори.
Славко Нудик признався, що мав роль Івана Франка у одному фільмі ;)
І ще таке позитивне фото із "Кобзарем".
Дібрались ми і до ще одного таланту -- Олександра Божика.
Це скрипаль-віртуоз, фіналіст телешоу "Україна має талант", а також надзвичайний енерджайзер і хороша людина.
Випромінює світло!
А тепер... Вже черга дітей настала ;)
Ось такими сходами ми піднялись із Діанкою Патерегою, мамою Діанки -- Іриною та Анастасією Гаєцькою. Діти -- незрячі, але вони відчували, що потрапили у дуже цікаве місце. То ж фото мусить бути ;)
Діанка Патерега -- інклюзятко ;)
Має 8 років. Вчиться по методу інклюзії у звичайній львівській школі.
І знаєте що? Попри те, що не бачить, займається у хореографічному колективі "Викрутасики"! Ми із Діанкою вже знайомі давно ;)
Вона -- справжній допитливий позитивчик-викрутасик :)
І фото із улюбленим "Кобзарем", який Діанка озвучувала.
Усі фотопортрети будуть розміщені у книзі, щоб усі хто бачить знали в лице своїх героїв.
А ще, давайте познайомимось із цією спокійною чудовою дівчиною.
Анастасія Гаєцька -- чудова, хороша і мила. Їй 13 років. Вона теж не бачить, але відчуває серцем.
Та годі вже бути серйозною... Час усміхатись :)
Для мами Діанки -- Ірини,
теж мають бути файні світлини.
Софія Хома -- талановита, чудова дівчина, яка має прекрасний голос і добре серце. Їй 9 років. Теж є інклюзятком ;) Вона є учасницею проекту "Відчинилося життя", у якому беруть участь незрячі діти, що співають, грають на сцені із симфонічним оркестром Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької.
Так добре помріяти між книг... І не віриться, що ці глибокі красиві очі нічого не бачать...
Але відчувають набагато більше...
Фото із подругою Оленкою теж треба ;)
Фотографувати незрячих дуже непросто, бо ж треба знайти до кожного свій підхід, словами пояснити, підійти, поговорити, знайти у ході цього всього зручну, невимушену позу, у якій буде зручно і легко. От для Оленки ми придумали щось особливе ;)
Оленка Масендич -- теж дуже талановита. Співає, грає на бандурі.
Для неї ми віднайшли цікавий, нестандартний ракурс. Але це фото дуже проникливе
А з "Кобзарем".
Добрались ми і до хлопців ;)
Антон Головацький -- хороший, серйозний хлопець. Йому 12 років. Ми із ним гарно порозмовляли. Для диску він начитував вірш Тараса Шевченка "Мені тринадцятий минало".
І ось на цьому фото ми вирішили відобразити задуму про свої роки...
Тут можна підписати трішки по іншому, але у дусі Кобзаря -- "Мені 12-ий минало..." ;)
А ще... Фото із братом ;)
Хто ж ця мила і прекрасна україночка?
А це -- Богдана Федоришин. Їй 12 років. Позитивна, хороша і добра ;)
Весь час усміхається. :)
Весь час усміхається. :)
Ось тут почала декламувати Кобзаря.
А як Ви думаєте, хто ж тут? Схожий на янгола, що спустився із неба...
А це справжній янгол -- Ангеліна Неволько.
Їй 13 років. Вчиться у 7-му класі звичайної школи. Перша в Україні дитина, яка пішла навчатись по методу інклюзії. У неї безліч талантів -- красиво співає, грає на фортепіано, гітарі, а також на скрипці! Немало, я Вам скажу. Не кожна зряча дитина потрафить стільки усього.
А ось цей козак -- Остап Нестеровський.
Йому 13 років. Навчається у львівській школі-інтернаті для незрячих №100. І він теж є незвичайним, бо ж займається у капелі "Дударик", грає на бандурі і співає. Він також, як і Софія Хома, є учасником проекту "Відчинилося життя".
Марія Сидорук -- хороша, добра, позитивна.
Їй 11 років. Вчиться у львівській школі-інтернаті для незрячих №100. Любить читати. Дуже серйозна ;)
Та може і не дуже вже аж так :)
Фото із колежанкою Вірою має бути також.
Віра Семків -- чудова дівчина і не проста. Має 8 років. Вона навчається по інклюзії у Львівській середній спеціальній музичній школі-інтернат ім. С.Крушельницької по класу фортепіано. Гарно співає, чудово грає на фортепіано. А ще -- дуже любить читати. Перечитала вже усе, що є надруковане шрифтом Брайля, і це у свій молодий вік!!
І ще одного козака маємо ;)
Олег Хохлов -- теж чудовий хлопець. Йому 11 років.
Щирий, добрий, цікавий до усього нового. Навчається у львівській школі-інтернаті для незрячих №100.
Дійшли ми нарешті і до затійниці усього цього проекту "Дитячий Кобзар брайлем і вголос" -- Оксани Потимко, керівник Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами" )
Вона є надзвичайно рішучою, вольовою, креативною, доброю, щирою, позитивною людиною. Дозволю собі сказати, що вона є "другою мамою" для незрячих дітей України, і не тільки дітей, а й дорослих теж. Домагається пристосування і доступності міст, місць, музеїв, театрів для незрячих людей.
Гарного настрою їй ніколи не бракує ;)
Щоб підготувати до друку "Кобзар" шрифтом Брайля, доклали зусиль ще 2-є дівчат -- працівників Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами".
Вони допомагали із редагуванням, коректурою, дизайном, публікацією
Давайте із ними познайомимось ;)
Марта Сидоряк -- добра, хороша, щира, привітна дівчина. Працює на благо незрячих, вона є наче феєю ;)
Катерина Івашутіна -- спокійна, душевна, добра, акуратна і світла. Вона також, наче добра фея ;)
І всі разом --
Катерина, Оксана і Марта.
А як же ж без директора цієї прекрасної бібліотеки Василя Кметя?
Ніяк ;)
А ще, пані Оксана мене побачила, як то вона сама назвала "по-брайлівськи" ;)
А після цього у мене тепер є фото із цими чудовими людьми, які працюють у Ресурсному центрі ;)
Ура!
Думаєте це все?
А ні :) Бо ж був іще один ранок у чудовій бібліотеці ;) Помилуйтесь красою!
І знову зірки ;)
Зліва на право: Олександра Бонковська, Дмитро Кацал та Оксана Муха.
А тепер про кожного зокрема ;)
Дмитро Кацал -- директор і диригент Державної академічної хорової капели "Дударик", композитор. Дуже творча, світла людина, завжди сповнений нових, свіжих ідей.
Пан Дмитро дуже високого зросту, то ж, щоб правильно його сфотографувати, необхідно було скористатись драбиною :) І отримати ось ці світлини.
Оксана Муха -- відома співачка, скрипалька, лауреат Гран-прі першого Міжнародного конкурсу українського романсу ім. Квітки Цісик. Теж дуже світла, щира душею, сповнена внутрішнього спокою, а також бажання допомагати іншим.
І ще такі фото у трішки неформальній атмосфері.
Та цього ранку, є ще одна зірочка -- Іван Кучеркевич.
Зробив йому от такі фото із Оксаною Мухою.
А також із усіма-усіма... Із матусею теж ;)
Іван Кучеркевич -- гарний, статний, світлий хлопець. Має 13 років. Кожного дня він бореться із темрявою, яка його оточує. Та не перестає дарувати свого внутрішнього світла іншим.
Олександра Бонковська -- Народна артистка України, акторка Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької.
Цікава особистість, дуже приємно із нею спілкуватись на різні теми. Любить читати. Саме тому і взяла із полиці гарну книгу. "Хотіла б тут загубитись і читати..." -- ось її слова.
Пані Олександра не любить фотографуватись, але у нас із нею все дуже гарно і невимушено вийшло. Оцініть самі ;)
А ще, у мене теж є фото у цій неперевершеній бібліотеці. Дякую пані Олександрі Бонковській за це ;) Бонусом від мене був невеличкий майстер-клас для неї по користуванню дзеркальним фотоапаратом і вуаля ;)
А хто ж на завершення?
Павло Табаков -- співак, музикант, композитор, переможець телепроектів "Шанс" та "Голос Країни". Носить у собі багато позитиву і творчої енергетики, а також любить допомагати іншим. Саме тому взяв і участь у проекті.
Веселий хлопець із дуже важкими книгами -- треба вважати :)
Та Павло вміє бути і спокійним
Фото із Кобзарем теж має бути ;)
І знаєте що? Тепер у мене є фото із Павлом Табаковим :)
А у Павла є також фото у чудовому читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І.Франка.
Приходьте і читайте!
Ось на такій гарній ноті завершую розповідь про портрети для проекту "Дитячий Кобзар брайлем і вголос".
Маю надію Вам сподобалось! Чекаю коментарів.
Та це іще не все...
На Вас чекає трішки бекстейджу ;)
Дочекайтесь наступної статті.
З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись.
----------------------------------------
Хочете "живі" та "душевні" портрети?
Дзвоніть і не пошкодуєте:
0509787625
0678663195
----------------------------------------
Немає коментарів:
Дописати коментар