Чернівці

  Цього гарного літнього дня вирішив я Вам розказати про свою подорож у дуже цікаве місто — Чернівці. 

  Був я там 9 травня, але  тільки зараз з’явився час написати невеличку розповідь. 

  Чому саме Чернівці? Критерії вибору були у мене такі:

• наявність білетів на поїзд;
• цікаві пам’ятки архітектури і не тільки, які вартує відвідати (а то живемо в Україні і не відаємо, що у нас є такі красоти, не гірші ніж за кордоном);
• можливість оглянути місто за 1 день (приїхати з раненька і до ночі гуляти);
• можливість самому оглянути місто.

   А також мене вразило фото однієї пам'ятки архітектури, після якого вже не було сумнівів, куди саме їхати.

  Знайшов повну безкоштовну екскурсію містом сайті Чернівці -гід по місту, яку в результаті видрукував і використав як путівник.

  Багато розповідати не буду (все що хочете знати про Чернівці, є на сайті вище ;)), лише декілька слів до фотографій, бо інакше прийдеться цілу «Війну і Мир» писати :).

  Їхав поїздом Ковель – Чернівці, який досить зручно відправляється вночі зі Львова і вже о 7:40 Ви у цьому прекрасному місті.

  Вже коли мій вагон доїжджав до платформи Чернівецького вокзалу із вікна побачив пам’ятник трамваю і відразу із вокзалу попрямував у його бік. Трамвай з’явився у місті в 1897 р., та на даний час у місті із електротранспорту курсує лише тролейбус. Ось декілька фото вагона, який зберігся.

      Після оглядин трамвая повернувся до вокзалу і сів на тролейбус (вартість проїзду - 1,25 грн.), скориставшись рекомендацією із путівника і ані скільки не пожалкував, бо підйом там досить затяжний і пішки подолати його було б виснажливо – краще витратити цю енергію на безпосередню екскурсію. 

   Вийшовши із тролейбуса, перше, що побачив – це мурований костел Воздвиження Святого Хреста,  а також Будинок-корабель (якщо придивитись, то дійсно нагадує корабель), які знаходяться на колишній площі Святого Хреста.

   Далі попрямував на Турецьку площу, яка є одним із 3-х майданів Чернівців із ХVIII століття, які збереглися до тепер.

             На площі є відновлена Турецька криниця,

велосипед «забутий Гулівером»,
 

а також фонтан.

   
   Далі мій маршрут пролягав до площі Філармонії, яка теж мала свій неповторний шарм. Історія цього майдану також сягає XVIII століття. Основними  спорудами є будинок  теперішньої обласної філармонії та готель Брістоль (тут зараз знаходиться гуртожиток Чернівецького медінституту).

  

  Досхочу намилувавшись попрямував до Центральної площі, яка дійсно є центральною площею міста, від якої розходяться вулички у різні сторони.

 

 Однією із них я і пішов – єдина пішохідна вулиця Ольги Кобилянської. Ось такою її побачив.  

 

 

  Як дізнався із путівника, то колись вона називалась Панською, яку мили по декілька раз на день водою із милом, а поліціянт слідкував, щоб хто із брудним взуттям не ступив на бруківку :)

  По бічній вул. Вірменській спустився до Вірменської церкви (на даний час тут знаходиться органний зал Чернівецької обласної філармонії.), 

 а опісля відвідав Кафедральний собор Святого Духа, що на вул. Катедральній

  Перейшовши вулицю Головну і, прямуючи по Катедральній, потрапив на площу Соборну – на ній знаходиться пам'ятник військовим, які загинули у Другій світовій війні.
 

 

 Наступним пунктом моєї мандрівки Чернівцями була площа Театральна, по дорозі до якої натрапив на красиву старовинну будівлю – у ній на даний час знаходиться Чернівецька облдержадміністрація.

    
  А ось і Театральна площа. Основним на ній є споруда музично-драматичного театру, який збудований у 1904-1905 роках знаменитою віденською фірмою Фельмера і Гельнера, які відомі між іншим у спорудженні 43-х театрів у Європі, серед яких Віденська та Одеська опери. Театр дуже красивий, вишуканий і безумовно захоплює.
 

    І ось нарешті пам'ятка, фото якої мене настільки вразило (про неї я вже писав на початку своєї розповіді) – це Університет (колишня Резиденція Буковинських митрополитів), внесений до всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Він був збудований у 1864-1882 рр. архітектором Йосефом Главкою. Складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія.

Головний корпус

Колишній пресвітерій

Церква Трьох Святителів

  Після екскурсії Університетом за вказівкою путівника проїхався тролейбусом до вул. Руської, де ознайомився із ще 2-ма пам'ятками.

   Успенська греко-католицька церква

Миколаївський кафедральний собор

 

  Ось і відвідав всі значні пам'ятки міста Чернівці. Тепер можна було трішки відпочити. Що я і успішно зробив на вул. О Кобилянської, присівши на лавочку :)

  Помітив ось такий старовинний люк, який у своєму непростому житті напевно багато бачив :)

 

  Відпочивши, ще трохи побродив містом. Вдалось зловити  цікаві жанрові кадри.

 

  Настав час вечеряти і після довгих пошуків обрав кафе "Shelter", про що не пожалкував (вул. О.Кобилянської). За 40 гривень дуже ситно та смачно наївся, ввічливий персонал,  а також у кафе панувала дужа гарна розслабляюча атмосфера – не хотілося нікуди звідти іти :). Та треба було, бо ж вечірнє місто у світлі ліхтарів теж гарне. Як будете у Чернівцях і захочете втамувати голод , то рекомендую відвідати цей заклад. Ось фото

  

     Підкріпившись і відпочивши, із свіжими силами побродив вечірнім містом. Дуже люблю вечірню фотозйомку і Чернівці мене не розчарували у цьому. Навіть навпаки  – ще більше сподобались.

Після останнього фото попрямував до вокзалу, щоб сісти там на потяг до рідного міста Львова (Львів - Чернівці, відправляється о 00:28, а прибуває у Львів о 6:20). 

Ось і розповіді кінець, а хто читав – МОЛОДЕЦЬ! :)

Ваш Роман !

P.S. Надзвичайно велика подяка сайту Чернівці - гід по місту  за путівник та детальну інформацію.