Крим. Розповідь перша — Сонячна стежка

 

   Ось вже практично місяць із вуст всіх українців не сходить слово — Крим. Відбулась окупація та "анексія" Криму Росією, яку не визнала ні одна із цивілізованих держав. Жителів півострова страшать міфічними "бандерівцями", які прийдуть і будуть різати всіх, хто не говорить українською мовою. Насправді такого нема, та й звідки візьмуться вони, якщо із материкової України без контролю неможливо потрапити у зону окупації. 

   Але мій теперішній допис трішки про інший Крим :) Про той, який ми завжди згадуємо напередодні літа і відпусток. На жаль прийдеться на деякий час забути про відпочинок там, але я знову відволікаюсь від того, що хочу Вам розповісти :)

  А розповісти Вам я маю бажання про чудову природу, гори, а також рукотворні та нерукотворні пам'ятки.
  Минулого літа мав нагоду відпочивати і подорожувати півостровом, але тільки тепер з'явився час і нагода написати. Дописів буде декілька - ще не знаю скільки саме, але те, що як мінімум 2-а —  це точно :))

   Отже, нарешті до основного -- розповідь про "Сонячку стежку".

 Для початку невелика довідка (велике дякую Вікіпедії за інформацію, яку подаю практично без змін :))

  Сонячна стежка (відома також як «царська» та «горизонтальна») — стежка на Південному березі Криму. З'єднує Лівадію з Гаспрою. В минулому Сонячна стежка була улюбленим місцем прогулянок сім'ї Миколи II. Її довжина 6711 метрів. 

  З'єднує Лівадію (Лівадійський палац) з Гаспрою (Дитячий санаторій ім. Рози Люксембург) і проходить через Ореанду, повз гірські вершини Хрестова (Ставрі-Кая) та Ай-Нікола, скелі Білоголова (Хачла-Каяси), Пиріжок, храми Святого Архистратига Михаїла та Покрови Пресвятої Богородиці. Від стежки є відгалуження у напрямку до санаторіїв Нижня Ореанда, Гірський, турбази Кічкіне.

 У місцях перетину з дорогами розташовані покажчики продовження стежки. Перша стометрівка стежки забетонована, інша частина покрита кам'яно-піщаними матеріалами. Біля санаторію Лівадія знаходяться  і схема стежки, а на півдорозі — ротонда. Однак стежка зазнала деяких змін: покажчики пошкоджені вандалами, а деякі частини стежки загороджені парканами; місцеві жителі протоптали скоротливі шляхи, щоб зрізати вигини стежки.

 Довжина стежки 6711 метрів, висота над рівнем моря 133—203 метрів.

  Для того, щоб не заблукати на стежці, то завбачливо ще у Львові видрукував її детальну карту, а також опис із знаковими місцями, які не дозволять заблукати на маршруті. Карту знайшов ось тут.

  Свій маршрут я розпочинав від Лівадійського палацу. Прогулянка вийшла непогана — Ваш автор пройшов із Лівадії до Гаспри та у зворотньому напрямку, що в сумі становило  6711*2=13422 м.
  На початку маршруту у Лівадії знаходиться камінь із зазначенням довжини маршруту, 

карта і сонячний годинник, якому я б не не довіряв :)

 Під час подорожі по дорозі зустрічаються ось такі дороговкази, які показують скільки метрів Ви пройшли, скільки залишилось, а також висоту над рівнем моря.

 

 Природа і краєвиди, які супроводжують на протязі маршруту, просто надзвичайні.

На одному із поворотів стежки із одної сторони гора, камені, а із іншої обрив і чудова панорама — море, кипариси, а між ними заховався невеликий Храм Покрови Пресвятої Богородиці.

Наступною є Ротонда, яка за свою історію багато чого бачила

Після Ротонди дорога стає вужчою, потім затисненою між двох парканів -- праворуч винний підвал Ореанда із бочками для вина на подвір'ї, огороджений сіткою, а ліворуч -- якісь дачі, огороджені високим металевим парканом.

 Стежка перетинає автомобільну дорогу і продовжується далі, де крізь дерева та паркан можна побачити красивий храм Святого Архистратига Михаїла, що височіє на горі.

   Знайомий надпис на камені, який додає оптимізму.

  Місток через улоговину.

Барельєф Пушкіна - трохи понищений часом.

Скала Пиріжок.

 Ваш автор на хаосі із каміння біля скелі Пиріжок

 Вид на Ялту у вечірньому тумані

І ось нарешті Гаспра із візитною карткою Криму -- замок Ластівчине гніздо.

Якраз напроти виду на замок знайшов лавочку, де трохи перепочив, перекусив і зі свіжими силами продовжив свою подорож.
 У Гаспрі стежка була окутана ароматами ефірних олій мірти, ялівцю, сосни, а також ароматом гірських трав, хотілося вдихати на повні груди, що я і робив :) Невипадково саме у Гаспрі є санаторій для людей із захворюваннями легень та дихання, який рекомендує прогулюватись цим маршрутом із цілющими та лікувальними ароматами.

Знайомий вже знак, який підказує, що залишилось ще зовсім небагато :)

Стежка наблизилась впритул до траси, і стрілка чомусь вказала  спуститись до неї, а там продовження стежки нема, зате чудовий захід сонця за кримські гори, який я просто не міг не сфотографувати :)

Зробивши фото, повернувся на стежку, і таки знайшов правильний шлях, щоб дійти до кінця маршруту.

Нарешті, санаторій ім. Рози Люксембург.

 6711 метрів були мною подолані :)
 Після невеликого перепочинку мене очікували назад ті ж 6711 м, щоб повернутись у Лівадію та Ялту. Йти прийшлось у досить швидкому темпі, бо  сонце вже майже зайшло і починало темніти.
 Дойшовши до Ротонди зупинився перепочити і зробив ось цей кадр.

    Швидким кроком прямував до Лівадійського палацу, де нарешті можна було присісти на лавочку і відпочити... і зробити фото... як ж без цього. :)

  От і розповіді кінець, а хто читав - МОЛОДЕЦЬ :)

P.S. Найближчим часом будуть нові дописи, обов'язково дочекайтесь ;)