Цікавий блог про фотографію, життя та все навкруги: Екстремальні пригоди на Тростяні :) Частина 2

Христос Народився!
Як і обіцяв, продовжую Вам розповідати, які ж пригоди були на Тростяні, а також у процесі добирання до нього ;)

Отож, як завжди, іще звечора замовив таксі на ранок -- щоб було спокійніше... Але не тут то було... Читаємо далі...

Зранку встав, привів себе в порядок, зробив чаю у дорогу і т.д. Десь близько 5:55 прийшла СМС від таксі такого змісту: "Вибачте, у Вашому районі немає машин"... Німа сцена.....

Як так можна?! Невже не можна було за годину попередити?! Думаю за годину щось би таки вдалось знайти.. До слова -- фірма таксі "579".. Дуже непорядно зробила.. Який тоді сенс замовляти звечора, якщо за цілу ніч до 6 ранку ні одної машини у мій район не знайшли...

І тут почалось видзвонювання на інші фірми таксі, які теж мене не втішили і сказали, що немає автомобілів у моєму районі... Побіг на маршрутку... і на щастя вона приїхала, правда о 6:30 :)

А тепер іще цікавіше.. Маршрутка не їде на сам вокзал, а лише до церкви Єлизавети та Ольги на привокзальній (такий її маршрут) Очікував, що вдасться хоча б на трамвай до вокзалу підсісти...

Але його теж не було...

В 7:00 якраз вийшов із автобуса біля церкви Єлизавети і Ольги. Побачив, що трамвая чекати марно і побіг на всіх парах до Головного вокзалу.. Так я іще ніколи не біг на поїзд.. Іще в тому процесі добирання до вокзалу якимось чином загубив шапку до того всього... Забіг на вокзал в електричку о 7:05.. якраз за 5 хв. до відправлення.. Це було екстремальне добирання.. Дякую Ігору Воробію (він же Воробус :) ) із яким ми їхали, і який вже був на вокзалі, що по телефону сказав мені номер перону, щоб я вже не шукав його на табло..

Зайняв своє місце у вагоні електрички і о 7:10 за розкладом почалась подорож.. Нічим особливим не вирізнялись ці 2-і години їзди, єдине, що до Стрия взагалі снігу мало... і виглядало на відлигу... А от після Гребенова пейзаж різко помінявся -- купа снігу та красиві дерева... І ось нарешті Славське... майже 90% пасажирів електрички висипали із неї на перон :)) При виході з вагона ноги приємно грузнуть у пухкому снігу, що не може не радувати :)
УАЗик нас доставив до Центру (Центральний бугельний витяг) за 15 хв. У цьому теж було трохи екстремальності, особливо при останньому підйомі перед Центром, де авто показало всю свою потужність ;) ) Вартість такого екстріму -- 25 грн.
Камера схову -- 10 грн. (як задурно:) ) і нарешті перший підйом бугелем. Вартість денного абонемента 230 грн + 20 грн. застава за картку (потім повертають, коли здаєш картку).

Снігу на горі повно -- місцями по пояс. Цілий день було похмуро, падав сніжок і дув вітер -- місцями сильний.

Попросив Воробуса показати мені спуск на Північ, бо я не знав куди їхати. Класно спустились по пухкому сніжку і потім довгенько підймались бугелем. Як на мене -- дуже довгий підйом, і місцями досить таки крутий, то ж до самого верху думав, що нога відвалиться :))))
І поїхали підкорювати Захід. Захід я трохи знаю, так як вже був тут одного разу. Там КЛАСНО. Правда один раз досить таки сильно навернувся :)
А було це так -- набрав гарно швидкість по пухкому і просто летів, як у невагомості ;) І тут чогось я забув і переніс забагато вагу на передню ногу, то ж дошка зарилась у сніг "носом" і я зробив гарний кувирок і сальто через голову. Сніг був пухкий, то ж було м'яко падати. Порадів, що маю шолом та захист на спину.. Аж не хотілось думати, що б було, коли б я їх не мав... Трошки посидів і поїхав далі вниз..
Покатались і трохи вирішили перепочити і поробити фото.

А от і Ігор Воробій (Воробус)

От такий він -- Захід

І власне я :)) Якраз розказував, що саме тиснути на фотоапараті, тому і таке фото вийшло :))

Після "фото-зупинки" ми із Ігорем трохи роз'їхались по різних місцях, але зустрілись знову на обіді... У "Трьох Поросят". Дуужже смачно там готують.. Ням-ням :) А також надзвичайно гостинні господарі із почуттям гумору.

От так назвали моє замовлення -- "Черепашка" :)) А все через те, що я у захисті був, а виглядає, як черепашка :)))

Із новими силами після обіду покатали на всі 100%, що під кінець дня вже відчувались ноги -- реально їх просто "вбив" на Тростяні.

А також поприймав "снігові ванни" :))

Ближче до кінця дня катав біля Центру.. Побачив красиві ялини і вирішив зробити фото -- ось це ;)

   Вже на передостанньому спуску по Центру (як я собі думав, що він передостанній) мої ноги сказали мені: "Все... Ми втомились і хочемо відпочивати.. Роби собі що хочеш" :) Прийшлось їх послухати і це був вже мій останній спуск на сьогодні.. майже у самому кінці собі плюхнувся у глибокий сніжок під ліском, зробив щось вроді крісла і відпочивав насолоджуючись красивою природою та зимою.
   Потім був перекус, УАЗик, розмова із цікавим хлопцем Степаном в УАЗику, і вокзал у Славську.. Внизу падав дощ.... Дочекались із Воробусом, а також із Степаном електричку.
   В електричці було людно, але на свої місця ми сіли на щастя :)) Дві години зворотьої дороги пройшли досить швидко -- ми ділились враженнями, фото і просто розмовляли на різні теми. Львів зустрів явно не зимовою погодою -- все поплило і майже натяку на сніг не було..
   Нам із Воробусом пощастило -- під'їхав трамвай, якого ми не очікували побачити на вокзалі, але який нам обом підходив і поїхали додому...
От і закінчились пригоди!
Ноги іще досі відчуваю, але воно було того варте :))