пʼятницю, 22 травня 2015 р.

В "Карпати" до Шенборнів... Частина 3. "Пухнасто-пернаті" мешканці парку :)


  Привіт!
  Фотограф Роман продовжує розповідати ;)
  Читаємо та дивимось далі...

  Отож, як Ви вже напевно додумались, дорогі читачі, сьогодні буде про "братів наших менших" :), які мешкають у парку. біля палацу Шенборнів.
  Першою мене зустріла чорна білочка, яка собі щось шукала зранку, щоб поснідати :) Відбувалось це якраз біля озера, про яке розказував у минулій статті :)
  Був ранок, людей мало, пташки співають, аж тут бачу на мене дивиться це пухнасте миле створіння.. ;)  Щоб зробити фото, то потрібно було трохи побігати за красунею із хвостиком ;)  Хоча тут не обійшлось без певних хитрощів із мого боку. Для зацікавлення Ваш автор почав видавати звуки, подібні до звуків стуку горіхів, а також щось подібне до "ц-ц-ц-ц-ц-ц" :) Із боку то виглядало напевно весело ;) А красуня все тікала і тікала, а я за нею, подібно як у пісні "Несе Галя воду", то ж як перефразувати, то вийде:

"Скаче собі білка, шукає чим би поживиться,
 за нею фотограф Роман як барвінок в'ється" :))))

  Бігаю я  за тою білкою.. а вона то близько підбіжить -- прямо у об'єктив, то відбіжить... Грається зі мною :) А я змушений міняти об'єктиви із ширококутного до світлосильного зума, щоб зловити хороші кадри.
  І ось момент -- у мене ширококутний 16мм, а білка прийняла позу борця сумо.. і ніби каже: "Давай мені нарешті горіхи, вже... чого дивишся...вже давай... а то як тобі дам по носі..." :)  
(вибачте, фокус трішки промазав, але момент мушу Вам передати)


  І підбігла іще ближче...вимагаючи :)... і видала якісь такі тріскучі звуки... як білки розмовляють... ніби роздратовано.. так мені здалось..


  Мене це трохи потішило і розвеселило ;) Думаю і Вас також дорогі читачі ;)
  Білочка навтьоки.... Я за нею... Аж тут ішли батьки із дитиною -- дівчинка десь  до 10 років.. І у малої були горіхи у руках.. Трохи постукала... Білка підбігла... просто в долі секунд вихопила горішок у дитини із долонь і дременула у ліс, щоб ніхто не відібрав. Помахала лише пухнастим хвостиком  :)))
   Але далі було іще цікавіше... І кольоровіше ;)
   Вернувшись трохи до озера, побачив дуже гарних кольорових птахів - дятлів :)


   Ці птахи такі жваві, що багато хто міг би їм позаздрити у такій моторності. Щоб зловити кадри, то потрібно було добряче "попотіти". В допомозі став зум об'єктив із фокусними відстанями 70-200 мм f 4. Без нього було б практично нереально щось зловити. Дякую йому за хорошу роботу :)
Ось такі кадри іще ;)



   Дятли між собою "розмовляли" на своїй мові -- надзвичайно було їх слухати та спостерігати. Настільки заряджає -- це треба побачити, почути та відчути.. Ось іще один із "+" ранкового перебування у парку та і в самому палаці Шенборнів.  Це справжній ліс. Тепер і Ви можете в цьому переконатись ;)
   Сів собі у альтанці на березі озера, попити гарячого чаю та й зробити деякі записи у блокноті, щоб було легше писати статті ;) Пишу собі значить.. пишу... багато так. Аж тут знову бачу білочку... та вона була незвична... Любителька солодкого.. Чому?? А в зубах у неї був такий немаленький шматок шоколаду. Де вона його знайшла? Навіть не знаю.. Може якась дитина впустила...  А пухнаста ласунка тому рада :) Вона піднялась на стовбур дерева (щоб не відібрали), дуже скоро його "злопала" і облизалась... Не пройшло і 10 хвилин, як "чоколяда" зникла у зубках білочки-ласунки.
   Фотоапарат був напоготові, трохи підкоригував настройки... і ось так воно було ;)


  Знову вернувся до альтанки і дописав все що хотів... Ваш автор теж захотів поїсти (білочкам можна, а я що?), та чогось гаряченького...
  Саме про те, де мені вдалось пообідати, а також потім підкріпитись перед поїздом розкажу у наступному дописі. Були певні негативні враження, якими я просто зобов'язаний поділитись із  Вами дорогі читачі, щоб і Ви не наступали на ті ж "граблі"... Ваш автор майже запізнився на електричку... Але це вже інша історія...

P.S. Будуть іще фото які мені вдалось зробити особисто собі, а також добрі люди допомогли ;)

Обов'язково дочекайтесь наступних дописів;)

Всім лише позитиву.
Надіюсь моя стаття трохи посприяє Вашому настрою.

З повагою, Ваш фотограф Роман.
------------------------------------------------------
Пишіть мені:

3 коментарі:

wwildlion сказав...

Ого, зарядився здоров'ям, настроєм, стільки вражень, хочется самому там побувати, колись...
Молодець!

Роман Т сказав...

wwildlion -- чудово, що зарядився! Саме це і намагався передати у дописі ;)
Побуваєш колись там -- мрії здійснюються ;)

Arnelika сказав...

Ой-йо)) Як же ти весело проводиш час) Аж трохи заздрю))