"Береги і хорали" або О. Генрі у Львівській філармонії

  Христос Народився!

  Ось нарешті допис, якого вже дуже зачекались учасники вистави "Береги і хорали", що відбувалась 12 грудня 2016 року у Львівській обласній філармонії. Дякую за запрошення фотографувати цю подію! А тепер детальніше далі...
  Отож, давайте до найцікавішого ;)
  Все дійство відбувалось у фойє Львівської обласної філармонії. Для публіки були розставлені ось такі зручні крісла/

От і реквізит, який чекає свого "зоряного часу" ;)

Під час вистави гратиме орган, то ж Олена Мацелюх ще проводила деякі репетиції ;)

От такі налаштування органу ;)

Тим часом публіка почала прибувати -- хтось мене помітив :)

 

Були і дуже поважні гості -- Федір Стригун (режисер, актор, художній керівник Львівського національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької ) із дружиною Таїсією.

Публіка у доброму гуморі :)

Розмови про щось цікаве.

Вже практично всі готові...

Ще трішки...

І от.. Погасло світло і почав звучати орган, на якому вправно грала талановита Олена Мацелюх.

Світло увімкнулось -- на сцені під музику почали з'являтись герої, яких ми сьогодні побачимо.

Музика стихла і розпочався монолог режисера-постановника сьогоднішнього дійства -- Інни Павлюк. Вона розповідала про О. Генрі. Його насправді звали Вільям Портер. Він перепробував багато професій і часто писав короткі оповідання, сюжети для яких брав із життя. У О. Генрі часто поєднується непоєднуване: "Поліцейський і хорал", "Королі і капуста", "Пивничка і троянда".

Першою була "Пивничка і троянда". 

Інна Павлюк розповідала історію настільки цікаво, що одразу собі все уявляєш -- і пивничку, міс Позі Керінгтон, і Гольдштейна, і актора, який захотів роль у одній із п'єс.

Усі барви емоцій, інтонацій.

Під кінець блискучої і барвистої розповіді зазвучав орган, підкресливши усю драматичність моменту.

Чим же ж закінчилось оповідання?! Усіх секретів розкривати не буду -- про це Ви можете дізнатись, прочитавши оповідання "Винарня і троянда".

Ті, хто заробляє на життя мистецтвом -- особливі і дивні ;)

Наступна історія саме про це ;)

Який же нам інгредієнт потрібен? Потрібен "Третій інгредієнт" (ще одне цікаве оповідання)

"М'ясо!!"
Подорожчало! Купила його на останні гроші!

А що ж можна приготувати лише із одного м'яса... Посолити, поперчити...

Ех! Ще б цибульки додати.. 

І тут зустріч...  Зараз дізнаємось із ким ;)

Із художницею, яка чистить картоплю.. Вона заробляє на життя лише мистецтвом і змушена сидіти на одній лише картоплі... (знайомо і у наш час -- правда?)

Можна ж приготувати м'ясо із картоплею ;)

У художниці цибулі немає. А жаль..

Т-а-а-а-к! Щось сталось...

Треба потішити!

Художниця розповіла свою історію, через яку вона сумна.

Наша художниця поїхала до одного чоловіка, який захотів портрет, а він, коли взнав скільки коштуватиме робота, засміяв її і відправив додому ні з. чим

А по дорозі додому за останні гроші (на поромі) нашій творчій особистості не захотілось жити

Вона встала і стрибнула у воду... Ось так...

Та її витягнув гарний хлопчина, що стрибнув одразу за нею і врятував

"Він гарний, казав що мене знайде, бо я не дала йому адреси..."

Глядачі переживають разом із акторами.

Аааа... Води замало.. М'ясо із картоплею горить...

А тепер художниця сумує, бо не знає, чи знайде її цей хлопець, бо ж вже два дні пройшло, а його немає..

 Художниця побігла по воду...

Що ж тепер...

Заходить гарний хлопець, тримаючи у руках... вгадайте що?

Правильно -- цибулю!

І тут розгортається ціла "битва" за потрібний овоч.

Давайте по доброму... Навіщо Вам ця цибуля?
Може віддасте?

Мені вона потрібна...

Так! Давайте таки розкажіть навіщо Вам цибуля?

Хлопець признався, що використовує цибулю від застуди. Він застудився, коли діставав одну дівчину із холоднющої води у річці.

Хлопець вийшов, а тим часом вернулась наша художниця із водою для м'яска і картопельки.

Хеті втішила дівчину

Ось тут вже справжня драма! 

Актори надзвичайно реалістично все показали -- думаю і Ви повірите, лише глянувши на це фото.

Перед вістрям ножа вже неможливо щось приховувати -- хлопець розповів все як є.

І що він шукає дівчину, яку витяг із води...

Що ж буде?

"На Вас чекає Ваша "картопелька, цибулька"! -- сказала Хеті.

І щасливий кінець.

Закохані разом :)

Браво! Блискуча гра акторів!

А Хеті таки роздобула цибулину ;)

Ось таке завершення історії ;)

І знову звучить орган.

Приготувались до наступної історії

Знайомтесь -- Треп.

Йому потрібен один долар..

Так він і сказав: "Мені потрібен 1$!"

Всі зацікавились -- для чого ж це?

Можу продати Вам гарну історію за 1 долар, з якої можна написати велике оповідання ;)

Історія про дівчину, яка приїхала у велике місто шукати якогось Джорджа Брауна...

Наш герой усілякими способами намагався довести, що 1 долар йому дуже й дуже потрібний...

Надзвичайно емоційний актор, його гра просто блискуча.

І захоплива...

І от, щоб йому таки повірили Треп дістає ось що: дві підвіски, зроблені із однієї монети, які буцімто дала йому дівчина, щоб він (Треп) віддав їх Джоржу Брауну.

Та ніхто не хоче дати долар...  Не вірять чи що?

"Так.. Ви мене розкусили.. нема ніякої дівчини...  Джордж Браун -- це я. А долар мені треба, щоб випити..." ;)

То ж піду я.

Раз така справа...

Оплески!!!!

А далі нас чекає трагедія...   "Гарлемська трагедія"

Чути крики сімейної сварки... І хтось когось б'є...

На сцену виходить перша дійова особа нашої "трагедії".

"Щоб ти здох?" -- каже вона.. Але якось так із задоволенням :)

Тим часом її сусідка просто прала білизну...

Радості немає меж :) Чоловік відлупцював :)

От я б не вийшла заміж за того, хто б мене не бив... Хоча б раз на тиждень...

А ти Меггі?

Меггі спокійно далі займалась пранням і не хотіла сперечатись із своєю темпераментною сусідкою.
Хоча...
Вона таки відповіла. що її чоловік ніколи б не підняв на неї руку.

"Ай... Як болить!

Це йому так не обійдеться -- купить мені щось" ;)

Жіночі розмови про чоловіків...

І дві протилежні думки:

"Бити чи не бити жінку?"

От спробуй і ти побачиш, що це не так страшно.
А то так і залишишся небитою та не приголубленою

От же ж моя рука... болить рука... 

Ще чимось загладить свою вину і буде добре.

Весела і (як мені здалось) трішки ненормальна сусідка :)

Тішиться із того, що чоловік її б'є, а потім це все виправляє подарунками.

А Меггі, ще ніяк не може збагнути для чого це так треба. І її чоловік дуже спокійний, ні слова із нього не витягнеш.

Кожен із глядачів по своєму розуміє події, що відбуваються на сцені.

Погодьтеся, вони можуть мати місце і в наш час ;)

Спробуй! От сьогодні й спробуй.. І побачиш

Гра акторів -- бездоганна!

Божевільний танець...

Усмішки на лицях глядачів довго не сходили...

І знову чути голос чоловіка... "Я приніс тобі те, що ти хотіла.. І квитки у цирк і той одяг, про який ти мріяла..." 

І міс Кессіді пішла...

Тим часом, чоловік Меггі вернувся із роботи.

І сів читати газету... 

(У наш час газету можна замінити чимось іншим -- телевізором, телефоном, але погодьтесь, суть та сама ;) )

Вечеря готова... 

Але д-у-у-у-ж-ж-е-е буде пересолена. 

Для чого? Зараз дізнаєтесь.

І яка реакція чоловіка?

А ніяка :) 

Він собі читає газету і їсть пересолене, як би нічого не сталося...

І тут Меггі вибухає! Ах ти ж такий-сякий!
Я тут стараюсь, готую, перу... А йому хоч би й що!

Його заспокоєння не діють.

Тут він бере тазик із намоченою білизною і тікає від неї розлюченої...

Що ж сталось... 

Він там...! Він там...!!

Він там..... ПЕРЕ білизну! :)

Оплески!

І під звуки органу виходить задоволений чоловік Меггі із порожнім тазиком :)

Він її всю поправ :)

Ось так :)

Всі задоволені!

Федір Стригун задоволено аплодує чудовій грі акторів і постановці.

Що ж далі?
А далі буде історія "Полісмен і хорал".

Зараз ми дізнаємось чому так ;) Розповім Вам коротко.
Один чоловік на ім'я Сопі шукав місце де перебути зиму, бо ж ночував він на вулиці. Найбажанішим би було для нього потрапити у тюрму, що знаходилась на острові, щоб 3-и місяці бути там у теплі і з їжею

Був у нього один план, як же ж це зробити :)

Піти у дорогий ресторан, поїсти і не заплатити. Та щастя не усміхнулось йому -- метрдотель побачив, що у гостя протерті штани і неохайні черевики і він його вигнав...

Потім були іще спроби із розбитою вітриною, із удавання залицяльника до молодої панянки... Ні одна із них не увінчалась успіхом.

Аж ось, зовсім зневірившись, пізної ночі він зайшов на тиху вулицю і почув, як із старої церкви лунає звук хоралу, що його грає органіст, який репетирує перед завтрашньою службою.

Музика створила диво -- Сопі вирішив, що він стане кращим, піде на роботу, покінчить із таким нікчемним життям... Але несподівано з'явилась рука полісмена на його плечі...  Сопі забрали і присудили 3-и місяці на острові... 

Ось і кінець...

Оплески!! Браво!!

На сцені з'явились усі герої, що ми їх бачили цього вечора.

Інна Павлюк представила по черзі усіх акторів.

Федір Стригун привітав!

Оплески!!!

А дружина Федора Стригуна -- Таїсія обернула Інну Павлюк своєю чарівною накидкою ;)

Оплески!!!

Фото для гарної та інтелігентної "сімейної пари" :)

І тепер колективне фото на згадку -- поки що без Інни Павлюк.

Давайте знайомитись (зліва на право): Оксана Світлицька, Лілія Винницька, Олена Мацелюх (органістка), Ігор Гаврилів,  Наталія Лісова, Ольга Бакус, Станіслав Гоян, Іван Лихач.

А тепер вже усі із режисером і постановником сьогоднішнього дійства -- Інною Павлюк.

І на завершення фото Інни Павлюк із Федором Стригуном

Дуже дякую усім за неймовірні емоції цього вечора.

Зустрінемось вже у нових статтях вже скоро ;)

Дочекайтесь...

З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись.

----------------------------------------

  Хочете "живі" фото із Вашої події?

Дзвоніть і не пошкодуєте:
0509787625

0678663195

----------------------------------------

Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

- Facebook

- Вконтакті
- е-mail
- Skype