Музична казка про бджолу і шершня. Діти-актори, класична музика та сміх ;)

  Привіт всім!

  Фотограф Роман Тупись вже туткай ;) Із музичним дописом доброти ;) Творити добро треба! Мав нагоду фотографувати дуже цікаву "Музичну казку про бджолу і шершня", яка відбувалась 22 березня 2017 у львівській школі-інтернаті №2. Це благодійний проект організований за підтримки українсько-швейцарської організації Haliciana Schola Cantorum. Надзвичайні емоції та заряд отримав. Про все основне і найцікавіше детальніше далі...

  Отож, ось вона -- львівська школа-інтернат №2.
Старовинний будинок, що знаходиться на вулиці Просвіти, 2

Піднявся старими, як будинок, сходами на 3-й поверх.

А у актовому залі вже відбувався творчий гармидер ;)

Привітався із інструментами ;)

Фортепіано ;)

Ось ця нотна партитура поки що відпочивала і чекала своєї черги, щоб зазвучати.

А її "колега" не чекала, а стояла на підставці і  вже навіть звучала :)

Кларнет і фортепіано -- друзі. Вони сьогодні зіграють для діток.

Хмарка, лице, кулька?

Хтось приміряв на себе роль хмарки, а насправді ці ролі виконуватимуть діти у сьогоднішній музичній казці.

На декілька хвилин дав одній дівчинці у руки свій фотоапарат, а вона зробила ось це фото.
Мені сподобалось :)

Ще проводили невеличку репетицію.
Знайомтесь -- Назар Титар, професійний актор.
 Дуже талановитий, щирий, добрий та позитивний.

Він сьогодні буде Шершнем
А емоції він вміє передати ;)

У нашій музичній казці є актори, які не промовлять жодного слова, але без них не можна.

Знайомтесь -- Травичка ;)

Підготовка триває ;)

Аксесуари треба трішки підправити "на ґлянц".

Репетиція сценки із бджілкою, якою сьогодні буде Анастасія Щирба. Анастасія -- музикант, диригує хором. Вона добра, щира та привітна. Талановита у всьому. І як з'ясувалось нещодавно -- має ще й талант актора ;)

"Травичка" буває серйозна...

...і весела :)

Є у нас і Сонечко ;)
Слід зазначити, що всі декорації та костюми виготовляли діти власноруч, разом із деякою допомогою. Правда вражає?

Ось глядачі почали займати місця у залі, щоб подивитись, що ж приготували для них друзі.

Сьогодні звучатиме справжня музика у "живому" виконані професійних музикантів.

Вони вже наготові і в хорошому гуморі.

Всім привіт.

Гості Франц та Лукас Ветцель із Цюріха (Швейцарія) та Тетяна Наконечна (перекладач).

І от, вже всі готові до музичної казки.

Іван Духнич -- керівник проекту Haliciana Schola Cantorum привітав дітей.
І побажав усім гарного та незабутнього вечора.

Юлія Кокоячук -- керівник проектів та програм соціальної педагогіки УКУ, теж привіталась ;) Розказала як же ж все сьогодні відбуватиметься, а ще про те, що дітки спробували себе у ролі акторів, декораторів, а також німого актора-декорації -- хмаринки, дерева, сонечка, травички :)

Підготовка до Музичної казки тривала 3-и дні, а результат перевершив усі очікування.

Дітки захоплено вловлювали кожне слово.

Режисер музичної казки -- талановита Вікторія Дерев'янко.
Саме вона підготувала інтерпретацію відомої байки "Бджола та Шершень", яку ми зараз побачимо і почуємо.

А тепер давайте нарешті подивимось виставу, яку для Вас приготували діти разом із нашими акторами..

Оплески для героїв!

Починаємо!
На сцені у нас дерева та квіточки, які іще дрімають :)

Тим часом голоси з-за куліс? Хто ж це?

Це наші головні герої -- Бджілка і Шершень.
 Ми чуємо байку Григорія Сковороди "Бджола та шершень".

Ось такі слова:
"-- Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці, не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед."

-- Ти поважний дурень, пане раднику, -- відповіла Бджола. Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом ваша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука."

І тут, музикант Петро Кохановський блискуче та віртуозно виконав чудову мелодію на кларнеті.

Світанок.

Наше Сонечко прокинулось, воно вітається із кожною квіточкою, кожною травинкою, даруючи своє тепло та любов.

Автор Вікторія Дерев'янко дуже гарно, емоційно розповідала про все, що відбувається, переносячи кожного у залі в казковий ліс, де відбувається наша історія.

Ось так Сонечко розбудило Травичку

Красуні Квіточки від доторку Сонечка теж прокинулись.

А наша Бджілочка летить на працю і вітається із кожною Квіточкою.

Привітавшись, вона прямує до дерева, де живе її друг Горобчик.

Вона в передчутті гарного дня!

Доброго ранку, Бджілко!
Ти така молодець! Стільки користі приносиш!

Привіт Горобчику!

Ти чуєш -- квіточки так гарно пахнуть

 Я сьогодні зберу багато-багато смачного меду. Він дуже корисний для діточок.

Я так люблю своїх друзів!!

Горобчик побажав Бджілці гарного дня і вони попрощались.

А Квіточки вміють гарно співати:

"Зум-зум-зум, понад квітками шум,

Зум-зум-зум, понад квітками шум,

Це тут бджілоньки літають, мед у вулики збирають

Зум-зум-зум, понад квітками шум..."

Бджілці сподобалось.

Вона у нас справжня -- літати вміє :)

Привіт! Ти така молодець бджілко -- стільки користі приносиш іншим.

Як я Вас люблю!!

Давайте -- обійму.

А ми вже тобі приготували медок ;)

Щаслива Бджілка із тої радості танцює із Квіточками, дякуючи їм за медок ;)

А відбувається це під вальс "Прекрасний розмарин" Ф. Крейслера, який надзвичайно талановито виконують Вікторія Бурделяк (фортепіано) та Ольга Книш (скрипка).

Все так виважено, точно і з грацією.

Прекрасно!

Діти у залі спостерігали за цим, а дехто сидів на колінах у друга ;)

У мене також був і конкурент -- дівчинка, яка дуже любить фотографувати. Ось так вона це робила.

Наша бджілочка напрацювалась, назбирала багато-багато медку і вже поверталась до вулика...

Та що ж це?

Заблискало, загриміло.. Розпочалась сильна гроза із зливою.
Відчуваєте, як падають важкі краплі?

Піаністка Вікторія Бурделяк надзвичайно віртуозно виконала на фортепіано
композицію Ю.Рожавської -- "Весняна злива". 
 Твір надзвичайно цікавий, динамічний -- він і справді дає відчути сильну зливу. Кожен доторк до клавіш -- ніби шум крапель дощу, а також сильний подув вітру. Якщо закрити очі, то все це як на яву. Мені не вдалось закрити очі, бо фотографував, але уява у мене хороша, то ж уявив :)

Наша бджілка залетіла на горище одного старенького будиночка, щоб просушити крильця, які обважніли від дощу.

Аж тут вона бачить, що хтось таки живе у цьому покинутому місці.

Може вже припинилась злива?

Ні, не припинилась...

Сиро... Вогко...

Може б то заговорити із господарем цього місця, який солодко спить?

Цікавість нашої трудівниці взяла гору :)

Добро дня! 

Ви не проти, якщо я у Вас трішки перечекаю зливу та просушу крильця?

Що ж там такого доброго? Он як ллє
Дозвольте представитись -- я пан Шершень.

Хм... Треба подумати.. Проти я чи ні?

Ви розумієте, я весь день працювала, збирала мед для діток та не встигнула долетіти.

Це моя улюблена робота -- приносити користь іншим.

Ну можете тут перебути, якщо Ви не будете мені заважати у моїй надзвичайно важливій справі, яка називається --НІЧОГо Не РОБІННЯ!

Та як можна взагалі нічого не робити? Це ж неправильно!

А як щодо допомоги та користі для інших?

І тут у наших героїв розпочалась дуже палка дискусія про важливість роботи і хто чим займається.

От дивна ти бджілонько! 

Цілий день працюєш і що ж тобі із того? Хтось тобі скаже дякую?

А от я живу у своє задоволення -- коли хочу сплю, коли хочу літаю!
І не трачу свій час на інших.

Ну не можу я зрозуміти тебе Бджілко! 

Працювати -- це ж вже не модно.

Та як Ви можете так казати пане Шершне??

Я люблю свою роботу, приношу користь людям. А ще я люблю своїх друзів-квіточок, я їм розказую історії цікаві, а вони мені дарують медок. Це ж прекрасно знати, що твоя праця допомогла комусь!

Хіба ні?

Абсолютно не погоджуюсь! Яка ж тобі користь із того, що важко працюєш зранку до ночі?
А я от живу собі під стріхою, яку не будував і все, що роблю, то роблю для себе, а не для інших.

Слухайте!! Я із Вами не погоджуюсь!!

Допомагаю і собі, і своїм ближнім, А Ви все одно не розумієте...

Це ж щастя та велика радість -- допомагати!

І от настав апогей -- запальна сварка.

Бджілка та Шершень наговорили один одному усякого..

Діти із захопленням спостерігали за акторами -- їх поглинуло це дійство.

Посварились... І розлетілись у різні кутки горища, щоб не чути та не бачити один одного....

Бджілка плакала.. Їй було сумно, одиноко і прикро...

Дуже гармонійно у цей час звучить мелодія "Perepetuum mobile" ("Вічний двигун") угорського композитора Оттокара Новачека у виконанні прекрасної скрипальки Ольги Книш. Цей твір відображає стан душі нашої Бджілки -- розпач, розчарування за допомогою музики: мінорні ноти, високі та низькі, швидкий темп та манера виконання.

Сумно...

Всі зачаровані музикою і чекають продовження.

А дівчинка-фотограф у захопленні -- все не перестає робити знімки ;)
Напевно і я так виглядаю збоку :)

Ольга Книш наближається до завершення композиції.

Ехх.. Бджілка сумує.. Її болить...

А Шершень у іншому куті горища спить.. Хоч би йому що.

Оплески Ользі Книш за чудове та блискуче виконання!

І дискусії про те, а що ж зараз буде.

Вже зовсім стемніло, а дощ все не припинявся...

А ну придивіться і прислухайтеся.. Хто ж завітав так пізно на горище?

 "Пугу-пугу! Пугу-пугу"

Горять двоє очей...

Це сова, яка теж вирішила перечекати зливу..

Вона бачить похнюплену Бджілоньку і вирішує взнати, що ж тут сталось.

Я залетіла сюди перечекати зливу, просушити крильця і відпочити!

А ти, Бджілонько, що тут робиш?
Чого ж така сумна?

Розумієте, пані Сова...

Я цілий день працювала, збирала мед на галявині, аж тут настала сильна злива, я залетіла сюди... А тут живе нероба шершень.. Я йому розказала, як люблю свою роботу, приносити користь іншим. А він каже, що це не модно працювати, допомагати і взагалі.. праця -- це вже не модно...

Ми із ним...

Ми з ним дуже сильно по-сва-ри-ли-с-с-с-с-я-я-я..!!

Не плач! Ти права -- велике щастя робити улюблену роботу і допомагати іншим.

У мене є ідея, як все залагодити і помиритись ;)

А ти забудь образу, запроси його завтра із собою збирати мед, пригости його і познайом із квіточками.

Ооо!

Так це ж чудова Ідея!!! :)

Дякую Вам пані Сова за мудру раду!

Вікторія Бурделяк та Петро Кохановський зіграли "Ave Maria"

Гарний настрій. А він не може бути іншим ;)

Блискуче!

Бджілочка Анастасія у передчутті, що зараз помириться із Шершнем Назаром ;)
Підморгнула мені :)

Вікторія Дерев'янко задумалась..

Настав ранок. Шершень іще мирно спав...

Бджілка прислухалась, як він хропе і все не наважувалась збудити :)

"Доброго ранку пане Шершне!"

"А-а-а-а!" -- скрикнув наш герой :)

Ви лиш подивіться, які емоції ;) 

Навіть "дерево"не втрималось і засміялось :)

Що вже казати про глядачів -- вони теж реготали доволі, не стримуючись.

Пане Шершне! Я тут подумала...

А давай забудемо про те, що вчора наговорили дин одному, полетимо зі мною на галявину, я тебе запрошую...

Ти мене запрошуєш?! Для чого? Я ж тебе образив...

Ми будемо разом збирати мед, пригощу тебе ним, а ще познайомлю із друзями-квіточками!

Але спершу мені треба віднести вчорашній збір до вулика.. Зачекаєш мене?

Та Шершень запропонував Бджілці допомогти занести мед до вулика ;)

Ось так вони помирились :)

І тепер Бджілка і Шершень -- справжні друзі!

Прозвучав "Чардаш" на кларнеті.

Шершень та Бджілка танцювали у гарному настрої.

Ось так! :)

Шершень втішений сказав: 

"Тепер у мене стільки друзів (діток)!! У мене стільки немає у соцмережі" :)

І бджілка у захваті.

От і завершилась казочка.

Бурхливі оплески задоволених дітей не замовкали, а лунали все дужче і дужче! 

Браво!

Поклін вдячним глядачам.

Задоволені всі!

Гості Франц та Лукас Ветцель із Цюріха (Швейцарія) теж у захваті.

Ви думали це все? А ні ;)

Зараз буде щось смачненьке і солоденьке від гостей із Швейцарії. 

Та його треба "заробити" ;)

Давайте проспіваємо пісеньку!

Голосно-голосно!

Всі хочуть солодке, то ж із завзятістю виконували завдання.

А тепер іще так.

Анастасія заводила дітей, а їм це подобалось ;)

Всі-всі співали.

Від старших...

...і аж до найменших.

І ще!!

І ще таке складне завдання -- проспівати із закритим носом :)

Ось як -- ніхто не "сачкував" :)

Майже всі.. Придивіться ;)

І це ще не вс-е-е-е-е!

Що ж іще?

Встанемо!

І політаємо :)

Як бджілки :)

Ви всі молодці!!

То ж зараз усі отримають солодкі гостинці.

Бджілочка роздавала солодощі,

а діти дякували їй, обіймаючи міцно.

Усі люблять ласощі ;)

Веселі розмови перед отриманням солодкого ;)

Ось такий у мене цукерок!! ;)

 Закалюк Андрій -- директор школи-інтернату №2 подякував українсько-швейцарській організації Haliciana Schola Cantorum за те, що організували таке чудове свято для дітей, а також Францу та Лукасу Ветцель із Цюріха (Швейцарія) за підтримку.

А діти тим часом раділи і ділились радістю ;)

Дякуємо!!!

Веселі фото на згадку ;)

Наші чудові емоційні актори :)

І ось таке завершальне фото :)

 Ось і статті кінець, а хто читав -- молодець :)
І всі дітки, актори та організатори -- всі-всі великі молодці!!
Отримав надзвичайний заряд від Вас усіх!

Проект "Казковий концерт"-- ВДАВСЯ!!
На усі 1000%

Дуже був радий працювати із вами!
Хоча це й не назвеш працею -- це задоволення! :)

Зустрінемось у новій статті вже незабаром ;)

З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись.

----------------------------------------

  Хочете "живі" фото із Вашої події?

Дзвоніть і не пошкодуєте:

0509787625

0678663195

----------------------------------------

Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

- Facebook

- Вконтакті
- е-mail
- Skype