Цікавий блог про фотографію, життя та все навкруги: Генії бароко: Й.С.Бах, А.Вівальді і "живі" картини. ІІ Фестиваль концертів літньої пори Pizzicato e Cantabile.

Привіт всім!

Фотограф Роман Тупись вже тут як тут ;) Про що ж Вам сьогодні розкажу? А про концерт прекрасний, де переплелись музика та живопис. Це був концерт "Генії бароко: Орган Й.С. Баха. "4 Пори Року" А. Вівальді", що відбувався 6 серпня 2017 року у рамках ІІ Фестивалю концертів літньої пори "Pizzicato e Cantabile" у Львівській обласній філармонії. Концерт був був із арт-супроводом від талановитої художниці Ольги Куц. Про все детальніше далі...

Що ж, будемо починати ;)

Почнемо із чого?

Правильно -- із органу ;)

Концерт у нас із образотворчим мистецтвом художниці Ольги Куц, яка вже підготувала фарби

І ось вже глядачі заходять у зал.

Був і такий із VIP-місцем :)

Гості із Сходу.

Без фото в наш час нікуди.

Цікаві погляди

І ще фото для гарної родини ;)

Усі вже готові...

То ж починаємо!

Органістка Олена Мацелюх, яка є також і засновником Фестивалю, під оплески публіки вийшла на сцену і вклонилась.

Першим вона заграла урочистий твір молодого талановитого сучасного американського композитора, органіста Крістофера Пардіні.

Крістофер Пардіні -- "Amazing Grace" (переклад. "Надзвичайна Благодать")

Зосередженість -- запорука бездоганної гри.

Клавіші органу відповідали взаємністю і він звучав "небесно".

Талант!

Надзвичайна техніка гри.

Емоційне завершення!

Вдячна публіка аплодувала, заряджаючи Олену Мацелюх своєю енергією.

А відомий львівський композитор, музикознавець і ведучий Богдан Котюк розкаже щось цікаве, як завжди. Він знає дуже багато.

Що ж далі?

Йоганн Себастьян Бах -- справжній геній епохи бароко. Написав стільки творів, які, щоб тільки їх переписати необхідно 60 років!!

Ми нічого переписувати не будемо, а будемо слухати дуже складний твір у виконанні Олени Мацелюх.

Й.С.Бах -- "Фантазія і фуга соль-мінор"

Ви подивіться, як Олена Мацелюх вправно грає -- і руками, і ногами та й ноти собі перегортає.
Це Вам не абищо.

Вражає!

І однією рукою..

І двома...

Ще й так.

Занурення у глибини музики.

Усі завмерли, здавалось ніхто не дихав...

Було лише чути лише прекрасну музику.

Браво!!

Наступним буде...

Й.С.Бах -- "Ich ruf zu Dir Herr Jesu Christ"

("Я взиваю до Тебе, Господи Христе")

Ференц Ліст -- прекрасний піаніст та органіст, композитор. У нього є твір, присвячений Й.С.Баху. Але не просто присвячений.. У ньому за допомогою латинського позначення нот зашифроване прізвище B-A-C-H. Це поєднання нот утворює струмок, якщо їх з'єднати. Та цей струмок перетворюється у море музики.

Змушує задуматись.

Ференц Ліст -- "Прелюдія і фуга на тему B-A-C-H"

Спочатку маленький музичний струмочок та він вже заворожує...

А хтось тут нечемний :)

Струмочок перетворюється у море...

Ось так це відбувається, бо ж Олена Мацелюх вкладає усю себе у кожен дотик клавіш, у кожен тембр.

Відчуйте...

Мегапотужні оплески!!

Браво!!

А зараз твір Й.С.Баха, який не потребує представлення.

У передчутті...

Й.С.Бах -- "Токата і фуга ре-мінор"

Усіма барвами звучав орган, заряджаючи енергією музики.

Надзвичайні оплески для надзвичайної органістки Олени Мацелюх!

А тепер ми вже знайомимось із іншим генієм бароко -- Антоніо Вівальді.

Він був не лише композитором, а й прекрасним скрипалем-віртуозом. Музика, яку він писав, була інноваційною. Вона мала також значний вплив на Й.С.Баха. Він переклав декілька концертів Вівальді для соло клавіатури та оркестру. Хоча не усі поділяли це. Дехто із критиків сказав, що А.Віальді написав не сотні концертів, а один концерт, повторений сотні разів. Й.С.Бах і А.Вівальді були знайомі. Й.С. Бах грав на органі, а А.Вівальді на скрипці.

Зараз ми зануримося у цю атмосферу, бо ж слухатимемо "Чотири Пори Року" Антоніо Вівальді, які будуть виконуватись на скрипці, органі, а також музику можна буде побачити -- художниця малюватиме картини, що перетворюватимуться одна в іншу. І це ще не все ;) Богдан Котюк зачитуватиме сонети А.Вівальді, які він (Вівальді) написав до кожної із частин концерту, що відповідає певному місяцю. Сонети у авторському перекладі Богдана Котюка.

Зустрічаємо оплесками талановитих: Олену Мацелюх (орган), Марка Комонька (скрипаль-віртуоз) та художницю Ольгу Куц.

А.Вівальді "Чотири Пори Року"

Почалось усе із першого місяця Весни.

Рядки із сонету:

На порозі весна й щебетання
Привітальних щасливих мелодій,
І струмки, що з шовковим дзюрчанням
Під зефір підігра́ють природі.
Та зчорніє враз небо, мов злодій,
Блискавиці, громи́ сповіщання
Розпочнуть, і змовчить пташка рання;
Але втне ще ясніш при нагоді.

Олена Мацелюх та Марко Комонько розпочали гру.

І ми поринули у квітучий березень.

А Ольга Куц розпочала творити картину, яка відображає музику.

Майстерність!

Ось таке дійство із залу.

І зблизька.

І ще так ;)

Ось і завершився перший місяць весни...
Богдан Котюк прочитав іще один із "весняних" сонетів у своєму авторському перекладі:

Квітень:
А ось на заквітчанім полі
Серед шелесту трав насолоди
З вірним псом спить вівчар на роздоллі.

І ми вже бачимо, як із під талановитих рук Ольги Куц у полі з'являється вівчар, який спить, а його вірний пес от-от буде ;)

Ось так це відбувається.

А "львівський Вівальді" Марко Комонько та Олена Мацелюх чудово грали.

Прекрасний тандем.

Травень:

Дуда пасторальна свято весни відкриває.

Німфи у танець усіх пастухів закликають

Там де весни кришталеве бринчання.

Вдалось підглянути зверху

А ось і чарівні німфи ;)

Та німфи просто так не танцюють, бо ж їм потрібна музика ;)

Барвиста, яскрава!

Неймовірна зосередженість Олени Мацелюх, бо ж необхідно слідкувати, відраховувати такти, щоб усе звучало синхронно.

Марко Комонько теж зосереджений.

Німфи вже грають і танцюють танок ;)

А музиканти "танцюють" у нотах ;)

От така картина весни. Ще декілька секунд і тут будуть вже інші персонажі.

Оригінальна техніка Ольги Куц у перетворенні однієї картини в іншу в реальному часі. Кожного разу захоплююсь нею.

А ось і ЛІТО:

Час палючого сонця настав:

І людину, й стада, і сосну припіка, зозулине ку-ку потьмяніло також

Скоро щиглика голос їй прийде не підмогу.

Вітер заходу ніжний у полон заточив

Разом з вітром північним, що рве крізь пітьму.

Плач пастушка сповістив:

Не уникнути шторму і бурі!

Тут, у музиці, також все, як написано у сонеті -- справжнє гаряче літо.

Гарячі ноти і тембри, блискуче виконані.

Є пару секунд подумати...

Наближається буря...

Ось вже небо потемніло під важкими хмарами...

Серпень:

"Ах, як шкода: страхи ці мізерні

Громи й блискавки мають за ціль --

Лиш порвать колоски і понищити зерна"

Справжня буря у музиці!

І на папері.

Мелодія скрипки все гучніша!

Буря наростає!!

І наростає!!

Блискуче і натхненне...

Завершення "Літа"

А ось уже й "Осінь".

Емоції музикантів, композитора, художниці та публіки говорять самі за себе...

Зануртесь у "Чотири Пори Року" А.Вівальді... Трохи без коментарів..

Чули ми і капельки дощу, що падають на землю...

А все це скрипка і особливий метод гри на ній -- щипаючи струни. Як додати іще трішки органних тембрів, то і взагалі занурюємось у "Жовтень" із дощами

А що ж "Листопад"?

А ось так:

"Досвіт в листопаді псів і роги свої спорядивши,

Гурт мисливців з рушницями йде слідом звіриним,

Звір тікає! Жахає і гавкіт, і окрики й гамір,
Вже не сила зраненій тварині втекти,

Але рветься ще бігти... і гине -- від ран помирає."

Бличкуче перетворення картини триває.

"А де ж звір?" -- хтось мене запитає.

А я скажу лиш -- "Зачекайте!"

Ще трішки і він сюди завітає..

Художниця малює "Листопад"

Натхнення їй не бракує!

Не бракує його і музикантам.

І ми вже чуємо, як звір біжить

Не може ніяк втекти...

Де ж він??

А ось біжить! Не бачите?

А глядачі уявляють і бачать -- дивіться які вони захоплені.

Надзвичайне натхнення, експресія, так ніби й справді біг звір -- Марко Комонько аж волосину на смичку порвав!

У Ольги Куц на папері все більш контрольованіше, а її емоції видно на лиці.

А ось і звір, якого впіймали мисливці.

А ось і "Зима".

Зверніть увагу, що навіть колір сцени відповідає порі року.

Усе продумано.

Все замело снігом...

Це все стараннями невтомної Ольги Куц.

Та цього усього би не було, якби не музиканти-віртуози і чудова музика А.Вівальді.

Відчуйте...

Заряджаюче фото!

Хтось справді заряджається.

Зима у всій красі.

Важко повірити, що починалось усе із декількох мазків фарби на папері, кількох дерев і пастушка... А вартує повірити, бо так і є, та це не магія, а талант художниці.