неділя, 21 січня 2018 р.

Закулісся театру для незрячих інклюзят. Частина 3. Оркестр


  Христос Народився!
  Фотограф Роман Тупись тут ;) І ми далі досліджуємо закулісся Національного академічного українського театру ім. Марії Заньковецької  разом із  незрячими інклюзятами. Цей знаменний день був 29 листопада 2017 у рамках проекту-тренінгу "2 inclusion". У гримерках побували, на сцені теж, а тепер настала черга музичної складової театру -- оркестру. Як же усе відбувалось? Детальніше далі...
  Пішли ;)

Так-так, у прямому сенсі ми пішли.
Спочатку довгим коридором,


а потім  піднялись ось цими сходами.



Поки що ми тут чекаємо, поки музиканти оркестру налаштуються


Ось така оркестрова -- кожен займав своє місце і налаштовував інстурменти.


Пульт диригента із урочистим маршем "Jetzt geht los" F.Lemar.


І от, музиканти розпочали грати перші акорди маршу, а усі діти та батьки заходили по одному, вбираючи кожну ноту.










Диригент Богдан Мочурад майстерно керував музикантами, які слухались кожного помаху палички.


А діточки із батьками, пані Оксаною Потимко, поки слухали.
Зараз вони чують усіх разом та за декілька хвилин познайомимось із кожним окремо.


Ось так це було! Вишукано! 


Із різних ракурсів помилуйтесь.






І завершення!!


Пан Богдан Мочурад привітався із дітками, розказав хто він, який на зріст.


Із кожним особисто. Показав і розповів, що інструментом диригента є паличка, якою він махаючи управляє оркестром.


Усі мали змогу потримати її (паличку) у руках і спробувати себе у ролі диригента.




Інструменти в оркестрі поділяються на групи: струнні, духові, ударні, клавішні.



Зараз ми послухаємо струнні.
Для початку -- скрипка-альт.


Нам зіграли гарну мелодію.


А потім дали обстежити. Розповіли, що альт є більший від звичайної скрипки, теж має 4-и струни і грають на ньому смичком.


Кожен-кожен зміг доторкнутися, подивитись і уявити.



Емоції та враження не потребують пояснень.






Що ж? Збільшуємо розміри струнних ;)
Далі у нас віолончель.
Ми почули мелодію "У лісі, лісі, темному, де ходить хитрий лис..."


Звучало весело :)
І сам віолончеліст отримував задоволення від того ;)


І дослідження знову розпочалось
 Іван побачив яка вона...
Так-так  -- побачив, бо ж руки це його очі.


І Діанка теж.
Таким чином кожен спробував, але так, як віолончелей 2-і і обмаль місця, журналісти із камерами, то усіх за цим заняттям не зміг зафіксувати.








І Тімур також із допомогою диригента усе побачив і відчув.



І знову збільшуємо розміри :)
Настала черга найбільшого із струнних -- контрабаса.


Він теж "заспівав" нам своїм низьким тембром:
"У лісі, лісі, темному, де ходить хитрий лис


Росла собі, ялиночка і зайчик з нею ріс..."


Діти були в захопленні від розмірів.
Щоб дістатись до самого верху, необхідно було скористатись допомогою диригента ;)




Спробувати струни, які вони грубі і тугі теж можна було.
А не те що можна -- треба!


Соломійка грає на скрипочці, але такого великого інструменту ще не бачила. 



Матвійко і Віра.


І Діанка теж.



А Тимур захотів відчути ще і запах інструменту -- пахне лаком.



Струнні вже усі почули. А тепер настала черга групи духових.
Вони поділяються на дерев'яні та мідні.


Флейта звучить першою.
Хоча і називається дерев'яним духовим інструментом (колись її виготовляли із дерева), але в даний час виготовляється із металу.


Кожен відчув і побачив своїми дотиками, яка ж вона красуня-флейта, скільки клапанів має, як у неї дути....  Тут коментарів не треба...














 Наступним у дерев'яних духових після флейти по звучанню йде гобой. Це інструмент сопранового регістру.
Спочатку слухаємо.


А потім пробуємо.
Звучить гобой завдяки спеціальній тростинці.
Толя навіть спробував подути.


І не тільки він ;) 


Віра, Ліза


 Іван


Усі із відкритими ротами слухали пана Богдана Мочурада, що захопливо розповідав.
Здавалося, незрячі діти його бачать, кожен його жест. А насправді практично так -- вони відчувають це своїм серцем.


Кларнет -- один із найвіртуозніших дерев'яних духових.


Він є у вигляді довгої прямої циліндричної трубки. Виготовляється із чорного дерева. Складається із 5-ти частин: мундштук, бочечка, верхнє коліно, нижнє коліно і розтруб.
Має клапани.


Одним із елементів кларнета є тростина -- звуковідтворювальна (вібруюча) частина інструмента, яка виготовляється із особливого сорту очерету.

Іван вже її побачив руками.


Усі-усі клапани мають бути досліджені.




І тростинка теж ;)


Вирішив скористатись дзеркалом у своїх цілях ;)


Тепер підходимо до групи мідних духових.
Дуже цікава розповідь Богдана Мочурада.


Слухаємо дзвінку яскраву трубу у перфектному виконанні.


По черзі кожен відчув, яка вона холодна, які вентилі і т.д...


А тим часом одна віолончель собі балакала із віолончелісткою -- а чим же ж іще зайнятись :)


Спробували вентилі,на які тисне музикант, мундштук




І те, яким чином тримають інструмент.


Діти іще не знають, та оркестр підготував їм невеличкі музичні подарунки -- диски із записами оркестру. Коли ж вручення? Читайте до кінця і побачите ;)


Труба захоплює ;)



Валторна (із нім. Waldhorn -- "лісовий ріг") і її "космічне" звучання. Дуже люблю цей інструмент, бо звучить він "як не від світу цього".


 Дітям розповіли, що це скручена трубка, подібно до равликової мушлі і має довжину до 3-х метрів.


Космос для незрячих дітей.




І красень тромбон.


Має двічі зігнуту циліндричну трубу, яка завершується розтрубом.
Оцінили із Толіком розміри.


А також із Олею оцінили кулісу, яку музикант рухає і змінює звучання.


Ось такий він -- розтруб.
Іван побачив.


 Файні враження!




Толік вже добрався до барабанів.


Барабанщик йому пояснив що і до чого -- Толя одразу все зловив і почав грати ;)


Діанка із тромбоном.



Емоції не передати словами ;)



Віра і  Тімур.



 Біля перкусії вже зібрались діти -- їм усе пояснили і дали спробувати.
Давайте без коментарів....







Бас гітара у цьому оркестрі є ;)


Толя напевно буде музикантом -- дуже йому це все сподобалось.


Діанці теж ;)



Ритм від професійного барабанщика -- здатний запалити будь-кого.


Діанку запалив і вона сіла за установку.




Матвій в захопленні!! Джазмен ;)


Іван теж ;)


Тіма спочатку боявся, але під керівництвом пана Богдана Мочурада все таки наважився.



Матвій зіграв нам на завершення джазову імпровізацію.


Не залишились осторонь Віра


і Ліза.


Все добре швидко завершується.
Та цей день запам'ятається кожному із дітей на все життя.
А від оркестру для них подаруночки на згадку -- диски із чудовою музикою оркестру Театру ім. Марії Заньковецької.


Оплески для пана Богдана Мочурада!!


І хвилююче вручення... 




Задоволенню немає меж ;)


Фото на згадку -- без нього не обійдеться ;)


 Буде аж 2-а :)


Цей насичений день із незрячими інклюзятами завершився на от такій мажорній ноті позитиву.
Ви відчули це? Чекаю Ваших коментарів

А ми побачимось із дітками вже у наступній статті.
Про що вона буде? Дізнаєтесь дуже-дуже скоро.

З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись
----------------------------------------
Хочете "живі" фото із Вашої події?
Дзвоніть і не пошкодуєте:
0509787625
0678663195
----------------------------------------
Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

Немає коментарів: