четвер, 7 червня 2018 р.

Урочисте Перше Причастя -- нова сходинка у доросле життя. Репортаж!


  Привіт всім!
  Фотограф Роман Тупись тут ;) Із дописом про Перше Святе Причастя учнів середньої школи №27 м.Львова ім. Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького. Діти прийняли до своїх сердець самого Ісуса Христа. Як це все було? Детальніше далі...
  Отож, поринаємо у Таїнство.

 Відбувалось Таїнство Євхаристії у чудовому старовинному храмі св. Софії (колишній костел св. Софії)  по вул. І. Франка, 121а. У 1594 році костел був збудований дерев'яним на кошти міщанки Зофії (Софії) Ганель. У 1672 році турки спалили святиню, а у 1765 р. на її місці повстав новий мурований костел. Назва храму дала ім'я мальовничій території -- Софіївка.


Та повернемось до теперішніх часів і зайдемо всередину.
У храмі дуже затишно, але поки що трохи пусто. 
Та це не надовго -- зараз Ви у цьому переконаєтесь


Красивий дерев'яний іконостас лише нещодавно встановили коштом добродіїв, які захотіли залишитись невідомими. Воно і правильно -- Бог їх і так знає.


Таїнство відбувалось якраз після свята Вознесіння Господнього, то ж на тетраподі ікона Вознесіння.


Вузькими гвинтовими сходами піднімаюсь на хори і мені відкривається ще цікавіший ракурс, а також запрестольна ікона св. Софії.


Та пора спускатись із Неба (читайте хорів) на землю :)
А тут вже й діти зібрались.


Діти -- такі діти :)


Катехитка сестра Якинта запиталась: "Дорогі діти! Чого ми сьогодні прийшли до храму?"


Всі ствердно відповіли: "Прийняти Господа до нашого серця".


От такі діти ;)






А ось вже йде отець Тарас.


У чудовому настрої ;)


Взявши за руку веде усіх до храму



Кадіння...






Отець Тарас навхрест знаменує Євангелієм святий престіл і виголошує:
"Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні"


Повне зосередження і щира молитва.









"Малий Вхід"-- символізує появу Ісуса Христа над Йорданом, коли Він об'являється світу і розпочинає проповідувати. Уся наука Христа у Євангелії -- саме тому отець виходить із Євангелієм і благословить ним.


"Премудрість, прості!"


Щиро, натхненно...





Під час читання Апостола можна присісти, що і зробили діти.
Діянь святих Апостолів читання:
 "7. В тих днях, однієї суботи, як ми зібралися хліб ламати, Павло, що мав на другий день вибратися в дорогу, розмовляв з ними і затягнув бесіду до півночі. 8. Було ж у горниці, де ми зібралися, багато світичів. 9. Один юнак, на ім'я Євтих, сів на вікні, і коли Павло довго говорив, на нього напав глибокий сон, і він, отяжілий сном, упав додолу з третього поверху, і його підняли мертвим. 10. Павло зійшов додолу, припав до нього, обняв його і мовив:
– Не тривожтесь, його душа в ньому.
11. Потім зійшов нагору, ламав хліб і їв. Довго вів він бесіду, аж до світанку, і тоді пустився у дорогу. 12. Хлопця ж привели живого і втішались вельми."



Перед читанням Євангелія відбувається кадіння, а люди співають разом із дяком:
"Зійшов Бог під оклики веселі, Господь – під голос сурми.
Всі народи, заплещіте руками, воскликніть Богові голосом радости
Блажен муж, що боїться Господа, заповіді його дуже любі йому"




Євангелія від Матея читання (Мт 7, 7-11):
"7. Сказав Господь: Просіть і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте і відчинять вам.
8. Кожен бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють.
9. Чи є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь?
10. Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку?
11. Тож коли Ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять"


Кожен слухав по своєму, вбираючи кожне слово у своє серце.



А зараз вже проповідь о. Тараса. Ось, що він казав:
"Дорогі діти, вчителі, катехити, батьки, хресні батьки... Сьогодні у вас велике свято. Діти роблять перший крок у доросле життя. Хоча вони вже робили крок, декілька років тому ідучи у 1-ий клас, та сьогодні вони підіймаються на ще одну сходинку ближче до Бога. Всі такі красиві сьогодні, Ваші батьки завжди переймаються за те, щоб все було гарно. Ви такі світлі, яскраві, такою є і Ваша душа. Такою вона стала вчора, після Першої Сповіді у Вашому житті. Тепер Ви знаєте, як треба очищати свою душу, щоб вона не мала ніяких плям. Сьогодні Ви прийшли до Господа Бога. Кожен із нас, коли ми маємо нагоду зустрітися із якоюсь видатною людиною -- кінозіркою, актором, музикантом, президентом, то ми готуємось. Одягаємо відповідний одяг, наперед думаємо, що ж тій особі сказати, чим її зворушити, за що подякувати. І ми  хочемо, щоб ця зустріч запам'яталася у нашому житті назавжди. Сьогодні для Вас тою особою є Господь Бог. Не кожен дорослий, а особливо діти, може зрозуміти, а як то Ісус Христос може бути у чаші під видами хліба і вина. Дуже багато людей у своєму житті ходять до церкви, моляться, але напевно аж до старості, до смерті, не можуть того зрозуміти. Ми християни, повинні вірою вірити, що Ісус залишився із нами під видами хліба і вина, залишається у святій Тайні Євхаристії. Сьогодні у Євангелії ми чули про всіх нас. Усі батьки, а особливо хресні батьки просять у Господа Бога для Вас гарної щасливої долі. Щоб так само, як Ви сьогодні прийшли до Бога, щоб кожного дня знаходили стежку, дорогу до Бога. Завжди ми звикли, що батьки нас вчать, провадять у нашому житті. Але деколи буває так, що дитина може вести свого тата і маму до церкви. Може бути тим запалом, що змінить життя у сім'ї. І сьогодні Вас так багато йде до Першого Урочистого Причастя, яке є перше, але не останнє. Так має продовжуватись кожної неділі, знаходити час, приходити до Господа Бога. 

  Колись на одному кораблі був капітан дуже строгий. Також там був капелан, який кожного дня відправляв Службу. Моряки місяцями плавали далеко від дому. Маючи службу вранці -- вони причащались. Одного разу зібрались молоді моряки десь на кухні і почали обговорювати капітана, як то він може кожного ранку бути на Службі, причащатись, а потім бути злим. Проходив тим часом капітан, почув, що вони таке собі мовили і каже: "Якщо б я не ходив на Службу, не причащався, не молився, то я би вже усіх вас давно відправив за борт корабля". 

  
  Тому кожного разу, коли ми приходимо до церкви, то просімо Бога, щоб допомагав нам у цьому земному житті. Якщо у нашому серці є прагнення бути із Богом, то Він завжди буде із нами."



Дуже цікаво отець говорить проповідь -- заслухаєшся...


Хоча дехто ще й встигав перевірити свічку ;)


Але більшість таки уважно вбирали кожну думку отця Тараса.





  "Колись давно дітям не дозволяли приступати до Святого Причастя. І от, один маленький хлопчик підійшов до священика і каже: "Чи можна зробити так, щоб діти могли приймати Причастя?". Отець йому відповів: "От ти виростеш, станеш священиком, єпископом, папою і тоді зможеш змінити ці правила". 
І сталося так, що хлопець став священиком, єпископом і згодом Папою Пієм ХХ. До нього пришла дитина і сказала, що дуже хоче приймати Святе Причастя. Папа згадав епізод із дитинства і видав декрет, за яким усі діти мають право приступати до Святого Причастя.

Бажаю, щоб Ви були прикладом для своїх ровесників, Ваші батьки тішились і гордились Вами. А також нехай Господь Бог завжди перебуває із Вами"




Служба продовжилась.

Красуні-дівчатка



І красені хлопці ;)


А також зосереджені батьки.


Дяк дуже гарно співав, наповнюючи святиню Божими співами.


Діти йому чудово допомагали


"Ми Херувимів, Херувимів тайно, тайно являючи..."



Великий вхід -- символізує урочистий хід Ісуса Христа на страждання і хресну смерть.


"Вас, і всіх православних християн, нехай пом'яне Господь Бог у Царствії Своїм, завжди нині повсякчас, і на віки вічні"


Під час молитви "Вірую" діти запалили свічки, сповнившись Божим світлом.
Ось так це було


























А зараз буде найважливіший момент.




Останні настанови від сестри


Мир всім!


Божим миром сповнились дитячі серця



А також передали знак миру один одному потискаючи руки.


Пресвята Євхаристія
"Вірую, Господи, і визнаю, що ти Син Бога Живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший я..."







"Зі страхом Божим і вірою приступіть!"


Ісус замешкав у кожному маленькому серці, сповнивши його Божою любов'ю. 
Без коментарів...

























Мабуть так виглядають ангели.


Благословення:
"Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови насліддя Твоє"



"Благословен Бог наш, завжди, нині повсякчас і на віки вічні!"


Частина літургії -- Єктенія Подяки. 


"В мирі вийдім!"


"Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюбіям, завжди нині повсякчас і на віки вічні!"


"Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, во святих отця нашого Йоана Золотоустого, архиєпископа Константинограда, і святого праведного Іова, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець."


А також "Многая літа" для дітей, батьків.



Співали усі!!


А тепер вже вручення кожному пам'яток про Перше Урочисте Святе Причастя.






А також опісля спільне фото на згадку.


І на вулиці вже хто, із ким і скільки хотів у різних вараціях ;)















Позитив :)


І от така мацьопа була ;)



Фото із сестричкою -- які ж вони милі :)



Ось таким був важливий день дітей -- Перше Урочисте Причастя і нова сходинка у духовному житті! Маю надію, Вам вдалось його пережити разом із ними завдяки статті..
Чекаю Ваших коментарів ;)

А ми із Вами зустрінемось дуже скоро ;)
Мені ще є про що Вам розказати ;)

З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись
----------------------------------------
  Хочете "живі" та "душевні" фото?
Дзвоніть і не пошкодуєте:
0509787625
0678663195
----------------------------------------
Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

2 коментарі:

Ірина Ковальчук сказав...

Роман, щиро вдячні за такі живі і душевні фото! А описові моменти просто прекрасні! Відразу видно, що не лише фото ваше покликання) Творіть і надалі, бо лише у людей, що вкладають частинку себе і своєї душі , такі чудові роботи!!! СПАСИБІ)))

Роман Т сказав...

Ірина Ковальчук, дуже дякую Вам за довіру і щирі слова подяки👍❤️! Творитиму далі!!