неділя, 28 липня 2019 р.

Урочисте Святе Причастя -- справжнє Таїнство у житті. Репортаж!


  Привіт всім!
  Фотограф Роман Тупись вже тут ;) Із дописом про Перше Святе Причастя учнів 3-Б класу школи №80 НВК Школи-садка "Софія". Сам Живий Ісус Христос завітав до маленьких сердець у Таїнстві Євхаристії. Як це все було? Детальніше далі...
Таїнство почнеться...

А відбувалось воно у прекрасному Храмі святих Кирила і Методія УГКЦ, що знаходиться у Львові (район Новий Львів).


Була похмура погода і падав дощ, але акурат за годину до події перестав ;)
Про дощ нагадує табличка із краплями ;)


Церква дуже красива. Але поки іще тут пусто...


Тут живе сам Христос -- у Дарохранительці.


Кадило готове ;)


Тетрапод


Тоді ми іще пербували у часі після Воскресіння, то ж на тетраподі ікона Воскресіння.


А тим часом у захристії на кожній із пам'яток ставлять печатки ;)


От так!


Просфори із квасного (дріжджового) пшеничного тіста.


Звичайна людська пожива – хліб і вино. Саме на Літургії вони переміняться у Тіло і Кров Христову


Ось так у захристії..


Та ось вже храм наповнюється.


Воскреслий Христос усіх запрошує.


Діти вже тут ;) І мають гарний настрій ;)




Дорослі теж є.


Потроху всі сходяться ;)


Ось через таку браму заходитимуть діти у церкву.


Гарне оформлення.


І нові обличчя ;)


Із висоти ось так ;)


Нові емоції -- їх коментувати не треба ;)





Усі вже готові.


Катехит п. Леся Васьків запросила усіх дітей вийти на вулицю, а батьків та хресних батьків стати із вишитими рушниками і створити для дітей коридор, по якому вони із отцем пройдуть у церкву.



Ось так це було...


Перевіримо чи всі є ;)




Настрій чудовий -- діти як діти :)






Невеличке нагадуваня про те, як ми приймаємо Святе Причастя.




Погляди...



Всі вже готові ;)







Аж ось вже йде отець Володимир Васильчак.



У хорошому настрої


Декілька напутніх слів...



І йдемо до храму ось так.








Кожен поцілував ікону на тетраподі, але усіх фото не додаю, щоб не навантажувати статтю.




Готові до Важливого.



Щвсливий отець ;)




І діти у передчутті...


Приготовані Дари.


Отець Володимир починає Святу Літургію -- навхрест знаменує Євангелієм святий престіл і виголошує:
"Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні!
Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав..."


Отець заносить молитву Господу, щоб він змилувався над своїми дітьми.


А кожен із дітей (і не лише дітей) щиро молився за своїх найрідніших.


Натхненно...


Ось так це було.. А мені залишалось лише зберігати це на світлинах.







Помічник катехита -- Ярина теж щиро молиться... 
І слідкує у молитовнику.


І всі інші теж.




"Малий Вхід"-- символізує появу Ісуса Христа над Йорданом, коли Він об'являється світу і розпочинає проповідувати. Уся наука Христа у Євангелії -- саме тому отець виходить із Євангелієм і благословить ним.



"Премудрість, прості.."

Цей заклик спрямований до усіх, хто молиться, щоб вони зважали на те, що Божественна Премудрість – Христос, перебуває між тут між ними, тому й слід слухати Його голосу, що за мить лунатиме через читання Святого Письма.


Катехит п. Леся, запалює свічки. Світло наповнює кожного...


Божа іскра шириться...


Ось так.. Так і Бог запалює кожного і хоче, щоб наше світло світило вічно...



Помічник катехита -- Ярина, із іншої сторони, теж запалила свічки дітям...



І от, уже всі із Божим світлом.


Слухаємо Апостола...


Діянь св. Апостолів читання (Ді 29 зач. 12, 1-11) :

"1. В тих днях цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви. 2. Він убив мечем Якова, брата Іванового. 3. Побачивши, що це подобалося юдеям, він завзявся також схопити Петра. То були дні Опрісноків. 4. Схопивши його, він посадив його у в'язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пассі. 5. І стерегли Петра у в'язниці, а Церква молилася ввесь час Богові за нього.
6. Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий у два ланцюги, спав тієї ночі між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в'язницю. 7. Нараз з'явився ангел Господній, і у в'язниці засяяло світло. Він, вдаривши злегка Петра у бік, збудив його, кажучи:
– Вставай чимскорше!
І ланцюги впали з рук у нього.
8. – Підпережися і надінь свої сандали.
Він зробив так. Знову сказав до нього:
– Накинь на себе плащ і йди за мною.
9. Вийшов Петро й ішов за ним; не знав, чи то правда, що робив ангел; думав, що видіння бачить. 10. Минули вони першу варту й другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, і ангел нараз відступив від нього.
11. Тоді Петро, опам'ятавшись, мовив:
– Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого й вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого так ждав юдейський народ"
Діян. 11, 19-26; 29-30
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2017/02/2304):


Усі-усі уважно слухали і вбирали кожне слово... 
А Ваш фотограф тим часом робив от такі світлі фото..












Алилуя! Алилуя! Алилуя!

Кадіння перед читанням Євангелія, під час якого отець мовить справді унікальну молитву, щоб Господь просвітив серця: "Засвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло Твого богопізнання і відкрий мисленні очі наші, щоб ми розуміли Твої євангельські проповідування. Вложи в нас і страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, перемігши всі тілесні похоті, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне Тобі..."


"Алилуя! Алилуя! Алилуя!"


Євангелія від Йоана читання  ( Йо 31 зач.8, 31-42):

"31. Сказав Господь до тих юдеїв, які увірували в нього:
– Коли ви пробуватимете в моїм слові, справді будете учнями моїми; 32. і ви пізнаєте правду, і правда визволить вас.
33. Вони йому відповіли:
– Ми потомки Авраама й не були ніколи невольниками ні в кого. Як же ти говориш: будете визволені?
34. Ісус відповів їм:
– Істинно, істинно кажу вам: кожен, хто чинить гріх – гріха невольник! 35. Невольник не пробував в домі повіки; син пробував повіки. 36. Отже, як Син вас визволить, справді будете вільні. 37. Знаю, що ви потомки Авраама, одначе хочете мене вбити, бо моє слово не має місця у вашому серці. 38. Я говорю те, що бачив в Отця мого, а ви робите те, що чули від батька вашого.


39. Ті йому у відповідь сказали:
– Авраам – наш батько.
Каже їм Ісус:
– Якби ви були дітьми Авраама, чинили б діла Авраама. 40. Та ось тепер хочете вбити мене, чоловіка, який вам сказав правду, яку він чув від Бога. Так Авраам не робив. 41. Ви чините діла батька вашого.
Ті йому кажуть:
– Ми не народились з чужоложства; один у нас Отець – Бог.
42. Ісус сказав їм:
– Якби Бог був Отець ваш, ви б мене любили, бо я від Бога вийшов і прийшов."


Вбираємо кожне слово...






А зараз проповідь отця Володимира
"Христос Воскрес, дорогі брати і сестри. Дорогі брати і сестри. Дуже велике читання Євангелія і я так думаю, як то я маю говорити до дітей. Але їм вже фактично всім по 8 років. Чому вони пішли до Сповіді? Бо до 8-ми років вважається, що людина є несвідомою, не пройшла катехитичної підготовки і її гріх відміняється.


Але коли вже настає час, коли людина може розпізнати добро і зло, себе якось погамувати, виросли із такої дитячої інерції, некерованості, тоді вже той гріх є свідомий, вже рахується. І вони так само є відповідальні. Але для того, щоб щось зрозуміти, треба все таки слухати і думати. 


Хтось іще свічки не погасив ;)



"Бо як буде байдужість, то починається проблема лінивства, лінивства розуму. Байдужість також породжує впертість, бо хоче щось довести. Правда? До речі,у Святому Письмі сказано про мерзенні речі -- про бунт, чернь і помсту.


Під бунтом у 1917-му році була Революція у Росії і вони не приймають Христа. Люди у безголов'ї до сьогоднішнього дня у більшовизм бавляться. Чим та революція закінчилася -- великим крахом, страшною кров'ю і святим знищенням. А чому це сталося? Сила народу є у дусі, а сила духу у праведності у сім'ї.


Чи здобули свободу юдеї, винесши Христа на розп'яття? Кричавши: "Видай нам Варраву! А кров Його на нас і на дітях наших." Варрава був злочинець, очільник заколотів, бунтів. Але, як сказано у псалмі "Коли міста Господь не пильнує, то даремно пильнує сторож!". І тут є спільнокоренева сутність нашого вислову "Без Бога, ні до порога...."



Слухаємо....



Із гумором отець розповідав ;)



Трішки без коментарів...








"...Є важливим усвідомити своє покликання. Як от сказав Господь Аврааму: "Із тебе вийде великий народ!". Ось тут ми маємо його образ із ангелом, де Авраам хоче принести у жертву Ісаака."".


Ось цей образ ;)


А тим часом йду вище -- на хори, щоб поглянути на все із висоти ;)


Там застаю окрім дяка ще матусю із синочком ;)


Ось так це згори виглядає ;)


Проповідь цікава...


"Юдеї казали Ісусу, що "Ми потомки Авраама й не були ніколи невольниками ні в кого. Як же ти говориш: будете визволені?". Згідно юдейської доктрини євреї не могли нікому служити, тільки Їзраїлю.
А Христос прийшов до нас, щоб визволити нас від гріха. Перш за все від первородного гріха, який вчинили Адам і Єва. Ніхто не міг надолужити за їх переступ, окрім самого Бога. Відкуплення сталося через Господа Нашого Ісуса Христа -- Бога, який приймає людську природу. Ісус Христос зачатий від Духа Святого у Пречистій Діві Марії..."




Від Бога -- Бог, від людини -- людина. Христос -- Богочоловік. Бог прийняв людську природу, щоб нас спасти. Людина цього зробити не могла і не може. Нема спасіння ні через крішну, ні через вішну, ні через Магомета, ні через будду. Є спасіння лише через Господа Нашого Ісуса Христа -- Бога, який прийняв людську природу. Ми хрещені і відкуплені великою жертвою і саме через Господа Нашого Ісуса Христа ми стали синами і дочками Божими. Ми маємо статус більший, від Івана Хрестителя (ікона є у церкві зліва), бо Христос говорить: "найменший у Царстві Божім є більшим від Йоана Хрестителя". А тепер ми маємо усвідомити -- якими ми маємо стати перед Господом Богом? Ми є більші від Івана Хрестителя. На сьогоднішній день багато каже, що вони вірять в Бога, вони моляться... Але можна вірити в Бога, а сатані служити. Чи не вірили євреї у Бога? Вірили! Але Ісуса розп'яли. Так само і на нинішній день є. Бо ніхто не може елементарно подумати, що раз Один Бог, то і одна правда, одна віра і одне хрещення, одне Тіло Христове -- Церква. Бо не може бути багато правд відносно однієї суті. Брешуть т, які кажуть, що єднаймося, але шматують Тіло Христової церкви. Брешуть ті, які кажуть, що не цілісність тіла, а цілісність духа. Для забезпечення цілісності Господь дав порядок у Церкві. До Апостолів сказав: "хто Вас слухає -- мене слухає, хто Вас не слухає -- мене не слухає, хто Вас відрікається -- відрікається Мене і Того, хто послав Мене".  Апостольський наслідник -- у священстві, якого не мають всі сектанти. Бо їх пастор не є священик. Бо священство передається від Ісуса Христа. Коли він вперше після Воскресіння зайшов до Апостолів через замкнені двері, дихнув на них і сказав: "Мир Вам! Прийміть Духа Святого" -- це є акредитація. І дав їм юрисдикцію: "Кому відпустите гріхи -- тому відпустяться, а кому затримаєте -- затримаються...".  



Але лінивство наше є безмежним. Люди не хочуть знати правди і її пізнати. І ще Петрові дав юрисдикцію: "Петре, ти є скеля, на якій збудую свою церкву, яка буде непорушена аж до кінця світу і адові сили її не подолають. Даю тобі ключі від Царства Небесного -- Все що зв'яжеш на землі, буде зв'язане на Небі, все що розв'яжеш на землі, буде розв'язане на Небі". Але є всіляка анархія, секти, які руйнують тіло Христової Церкви. Якщо ми не цінуємо тіло Христової Церкви, як ми можемо бути благословенні у нашій цілісності. зараз ми маємо голосно про ці речі говорити і заявляти -- саме тут на парафії я про це говорю. На превеликий жаль, зараз розповсюджена така ідея про Христа, що мовляв: сам терпів і нам велів. Господь не хоче, щоб ми терпіли, Він хоче, щоб ми були вільними, свобідними. Наскільки ми себе затуркали, що ми вже понад 300 років ходимо в неволі. Дав нам Господь волю і то не без Крові, і то ми не можемо її до кінця усвідомити..."


Багато кажуть, що вони у Бога вірять, але Христос каже: "якби Бог був Отець ваш, то ви б Мене любили, бо я від Бога Отця прийшов.." і "як не віруєте, що Я сущий, то в гріхах Ваших помрете".  Той, хто намагається пізнати Божу істину і перебувати в ній -- той любить Бога.


До Вас діточки -- не будьте лінивими, будьте міцні і стійкі думками Вашими, волею. Ми маємо прагнути завжди добра, не хотіти зла..."


Мотаємо все, що говорить отець, як то кажуть, "на вус" ;)



А ось ікона Хрещення, про яку говорив отець Володимир.


Емоційно!




Треба задуматись...


"Є поняття про неупереджену ласку Божу. Коли ми у контексті прагнення добра, протистояння злу, то Господь нам у цьому допомагає.
А якщо ми є ні теплі, ні холодні, то він виплюне нас. Він так чітко і говорить: "якщо будеш ні теплий, ні холодний, то виплюну тебе із Своїх уст". Тому, рятуймося, дорогі брати і сестри, навчаймо того наших дітей, якщо не хочемо, щоб вони ні за що віддавали душу свою на загрозу і погибель. Христос Воскрес!"


Благословення Євангелієм.


Літургія продовжилась...


Вервички, які вручать кожному після завершення Літургії.


Ось такі...


Кожен пильно молився...


А Святий Дух тут із нами...


Сходить на кожного




"Ми Херувимів, Херувимів тайно, тайно являючи..."



Помічник катехита, Ярина, запалила кожному свічку, бо зараз важлива частина Літургії..


Світло шириться...



Хто іще не отримав світлину із свічкою, той зараз її отримає ;)


Кадіння, що символізує Святого Духа, який сходить.


А тим часом -- фото із свічкою мусить бути у кожного. 
Зосереджені і у кожного свої емоції..








"... всяку нині житейську відкладім печаль"


Великий вхід -- символізує урочистий хід Ісуса Христа на страждання і хресну смерть.


"Вас, і всіх православних християн, нехай пом'яне Господь Бог у Царствії Своїм, завжди нині повсякчас, і на віки вічні"


"Амінь!"

 Повернемося до дітей, які світяться, немов Ангелики....
А може такими є ангели у Небі? ;)









"Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця Неба і землі, і всього видимого і невидимого.  

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця рожденного перед усіма віками - світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося..."



"Мир всім!"


Молимось натхненно і щиро... Зараз буде найважливіший момент -- Літургія Жертви.


"Побідну пісню співаючи, викликуючи, взиваючи і промовляючи"

 Уся церква співає разом:

"Свят, свят, свят Господь Саваот, повне небо і земля слави Твоєї, осанна в вишніх. Благословен, хто йде в ім’я Господнє, осанна в вишніх"

А у той час на престолі, отець молиться таку молитву:
"З цими блаженними силами, Владико чоловіколюбче, і ми кличемо і мовимо: святий єси і пресвятий Ти, і єдинородний Твій Син і Дух Твій Святий; святий єси і пресвятий, і велична слава Твоя. Ти світ Твій так возлюбив єси, що і Сина Твого єдинородного дав щоб усякий, хто вірує в нього, не погиб, але мав життя вічне..."



"...Він, прийшовши і сповнивши ввесь промисел щодо нас, в ночі, в яку Його видано, а радше Він сам Себе видав за життя світу, прийняв хліб у святі Свої і пречисті і непорочні руки, благодарив і благословив, освятив, переломив, дав святим своїм ученикам і апостолам, кажучи:
Прийміть, їжте, це єсть Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів."


"Пийте з неї всі, це єсть Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів."


Без коментарів...



Звершилось...


Можна задути свічки...





"І нехай будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіми вами"



Отче Наш:
 "Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь, і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим, і не введи вас у спокусу, але ізбави нас від лукавого."


А зараз настає важливий момент -- Таїнство Пресвятої Євхаристії.
Це вже не хліб і вино, а Тіло і Кров Христові.




"Будьмо уважні. Святеє святим"


"Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти єси воістину Христос, Сян Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший я.
Вечері Твоєї Тайної днесь, Сину Божий, мене причасника прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник сповідаюся Тобі:
Помяни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм.
Помяни мене. Владико, коли прийдеш, у царстві Твоїм.
Помяни мене, Святий, коли прийдеш, у царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осудження буде мені причастя святих Твоїх таїн, Господи, ..."


Гаряча молитва...


Щира...


Прониклива...


Натхненна..






"Зі страхом Божим і вірою приступіть!"


Ці слова не для того, щоб вселити у нас панічний страх перед Богом, а про боязнь образити благого Отця, який зі своєї милості щедро обдаровує кожного, хто приходить до Нього..

Ісус прийшов до кожного серденька, наповнивши Собою та замешкавши там. 
Без коментарів...






































Катехит п. Леся Васьків теж прийняла Ісуса до свого серця...


А опісля вже усі інші люди, які були у церкві.











Благословення:
"Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови насліддя Твоє"




"Благословен Бог наш, завжди, нині повсякчас і на віки вічні!"


І подячна частина Літургії продовжилась


"В мирі вийдім!"


"Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюбієм, завжди нині повсякчас і на віки вічні!"


"Христос, що воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим що в гробах життя дарував, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, во святих отця нашого Йоана Золотоустого, архиєпископа Константинограда, і святих Кирила і Методія, яких є храм, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець."


"Христос Воскрес!"


Це ще був Великодній час, то ж по завершення Святої Літургії співаємо: 
"Христос Воскрес, зі мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував"


І ще благословення хрестом:
"Христос Воскрес!!"



Уся церква дружно і голосно відповідала:
"Воістину Воскрес!"




І ще декілька слів від отця Володимира:
"Вітаю Вас із тою великою ласкою Божою, яка на Вас сьогодні спочила завдяки Святому Причастю. Але це є перше усвідомлене Святе Причастя, так як раніше скоріш за все багато із вас причащалось, бо діти від хрещення є святими, до 8-ми років, поки не пройшли курсу катехизації. Може хто із Вас якісь збитки робив не раз, то вони відмінялись. Господь є милостивим і Церква про те каже, що дітям малим гріх не рахується.


А вже тепер, коли Ви пройшли підготовку, були до Сповіді, то пам'ятайте, щоб слідкувати за собою, бо один тяжкий гріх і людина вже на стороні диявола. Хай земля не горить під нами, а тоді треба піти до Тайни Сповіді, щоб не дружити із нечистим, а вернутися на дорогу Божу, бо "Хто ходить через Мене, через ворота по дорозі, той буде спасенний" (окреслення Тайн Пресвятої Євхаристії). "


Хто намагається влізти де інде, той розбійник і злодій. Розбійник, бо вийняв себе із тіла Христової Церкви, розчленував його, а злодій -- бо ще прихопив із собою то Боже дитинство, яке дав Господь у часі Хрещення. То є важка трагедія для людини. Треба це розуміти і відслідковувати, у якому ми є стані -- де знаходимось, з ким дружимо і чим це може закінчитись.


Будьте чемні, слухняні. Треба слухати тата, маму, дідусів, бабусь, бо вони мають досвід. Вони вже раз таке щось пережили і Вас упереджують перед тим. Тому не можна так -- я собі як хочу, так і роблю, бо собі наробите біди і ще й їм повно. Будьте обережні і слідкуйте. Бо в кінці світу Господь судитиме всі народи. Зараз іще Леся Ярославівна матиме слово, а потім усім вручимо пам'ятки і я кожного поблагословлю."


Ось так ;)


Гарний настрій у отця Володимира ;)


Діти підготували невеличкий виступ.
Кожен розповів вірш про сьогоднішній день, про Причастя, про те, що тепер дитяча душа є чистою...
Дивімося без коментарів ;)





























І заспівали пісню "Ми є родина у Христі":

"Даваймо разом руки складімо до Христа,
Нехай радіє небо і вся наша земля.


Даваймо разом нині скажімо до Христа
Що ми є всі і родина Небесного Отця.


Ми є родина, ми родина,
Ми родина у Христі


Ми є родина, ми родина,
Ми родина у Христі..."


А тепер "слухаємо" фото ;) Без коментарів...














Усі присутні подякували гарячими оплесками дітям!


Катехит п. Леся Васьків мала коротеньке слово: "А зараз дітям вручать пам'ятку про Перше Святе Причастя, вервичку і невеличкий молитвенник, з якого можуть користати усі діти і батьки теж, аби зранку та ввечері знайти час на молитву, а ще кожен отримає благословення від отця Володимира".


Ось так це відбувалось у гарній атмосфері -- коментарі зайві...


































Кожен отримав пам'ятку щоденними молитвами.


І далі перебуваємо у гарному настрої і дивимось без коментарів...









"Щоб урочисте Святе Причастя не було тайною, на яку приїжлджаємо ми -- хресні батьки, бабці, дідусі, бо 3-й раз то вже буде шлюб, на якому ми не знаємо ані наших похресників і не дбаємо про моральне виховання наших дітей. Тому ми Вас запрошуємо, щоб у неділю діти не просто сиділи у ґаджетах, а прийшли до храму із вами за руку, бо ми Вам допомагаємо виховувати Ваших-наших дітей. Аби наше суспільство було високоморальним, національносвідомим,  Церква у цьому допомагаємо батькам. Сьогодні нас прийшли підтримати -- адміністрація школи НВК Школа-садок "Софія". Тому я запрошую до слова заступника директора з національного виховання."


Заступник директора з національного виховання побажала усім здоров'я, наснаги , щоб діти росли християнами і тішили батьків, були гідними українцями.



А також до слова запросили учителів, які привітали учнів із їх важливим днем -- Першим Урочистим Святим Причастям.








А ще подяки отримали і помічники катехита -- Ярина та Марта.


Дівчата не очікували цього, то ж емоції їх просто переповнили ;)

 

 Щира радість ;)




І ще декільк слів від п. Лесі Васьків:
"Щонеділі ми чекаємо Вас разом із дітьми у нашому храмі на Службі Божій"


І задоволена Ярина :)


І тут хлопець Андрій ствердив:
"Святе Причастя не можна приймати лише один раз. Його можна приймати кожен раз, коли йдеш до церкви на Службу"


Спільне фото на згадку мусить бути ;)


І навіть не одне ;)


А також на вулиці ;)


А тепер вже світлини із найріднішими -- у різних варіаціях та комбінаціях ;)
Хто хотів -- той має фото ;) Дивимось і ловимо емоції ;)











Було вітряно, то ж вітер трохи "бавився" волоссям :)
Але нема на то ради ;)








Заглянув у храм і зробив іще таке фото ;)


І так теж ;)


Господь тут...


Ось так, як палають ці свічки, так тепер палають серця дітей, які прийняли Живого Господа Ісуса Христа у своє серце.


А Він (Господь) їх знову чекає тут -- у Дарохранительці, у Тілі й Крові на престолі, щоб скріпити і наповнити Собою.


Приходьте і Ви до Нього...


Пресвяте Тіло та Кров -- чекають на кожного...


Ось таким був цей Важливий День у житті дітей  -- Урочисте Святе Причастя!
Маю надію, Вам вдалось його пережити разом із ними завдяки статті..
Чекаю Ваших коментарів ;)

  Скоро зустрінемось ;)
Мені ще є про що Вам розказати ;)

З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись
----------------------------------------
  Хочете "живі" та "душевні" фото?
Дзвоніть і не пошкодуєте:
0509787625
0678663195
----------------------------------------
Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

3 коментарі:

Unknown сказав...

Чудова робота, талановитий фотограф,який не просто фіксує пам'ятні моменти, але творчо їх опрацьовує, та уміє налагодити контакт з аудиторією!

Ярина Корпало сказав...

Дуже тішуся що на цій події був такий вмілий фотограф!

Романе, ви чудово вмієте зловити момент щастя)
Ваша праця клопітка і дуже важлива!
Співпрацювати з дітьми дуже важко, знаю з власного досвіду, але ви з цим справились чудово!

Lesja Vasjkiv сказав...

Романе, ви нас повернули назад у минуле) Пригадався той зворушливий день! Дякуємо, що вміло зафіксували цю чудову урочистість!