Христос Воскрес!
Фотограф Роман Тупись тут як тут ;) Із дописом про справді важливу подію -- проекту "Відчинилося життя" 10 років! Цей проект -- унікальний, адже у ньому беруть участь незрячі співаки та музиканти, які виступають у супроводі симфонічного оркестру Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (диригент -- з.а. України Богдан Мочурад). Мав велику приємність фотографувати цей захід, який відбувався 19 квітня 2018 року у Національному академічному українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької. Про все найцікавіше детальніше далі...
Прийшов заздалегідь і якраз відбувались завершальні репетиції та налаштування звуку.
Почнемо ми знайомство із диригентського пульта ;)
Ось такий він поважний ;)
Бас-гітара привіталась зі мною своїм гучним електронним басом і швиденько зайняла своє місце на стійці :)
Контрабас же собі так прихилився на сцені...
Здавалося, ніби він спав (щоб гарно звучати на концерті) і було чутно басове хропіння... :) То ж я дуже тихенько підійшов і зазнимкував його ;)
А на сцену вийшов Остап Нестеровський для налаштування звучання бандури і голосу. Його спів зачаровує... Хоча хлопець не бачить, але відчуває світ, по своєму передає, співаючи і граючи.
У залі іще пусто, але це не надовго ;)
На сцені маємо от таку емблему де все зрозуміло -- проекту "Відчинилося життя" 10 років.
Із цимбалами треба привітатись ;)
Вони дзвінко відповіли мені усіма своїми струнами:
"При-ві-т!!"
Ударні теж не відставали та сказали мені:
"Бум-бум-бам-бам! П-р-и-в-і-т!"
Друзі прийшли підтримати незрячих музикантів.
А на сцені саунд-чек має ансамбль "Гармонія" із міста Житомир.
Тим часом у фойє театру розмістилась виставка доробку Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами. (керівник Оксана Потимко)
Видання шрифтом Брайля потрібних книг.
На 2-му поверсі театру дуже цікаво ;)
Повернувся у зал, а на сцені тим часом налаштовують освітлення: міняють лампи і виставляють правильно кут нахилу. Все має бути "на ґлянц" ;)
Фото для народної артистки України Лесі Горової у чудовій вишитій сукні.
Для ансамблю "Струмочок" колективне фото ;)
А тепер світлина для усіх учасників проекту.
Для цього мені потрібно було пробігтись на 2-й балкон :)
Волонтери Благодійного фонду "Із Янголом на плечі" допомагали збирати кошти для підтримки проекту "Відчинилося життя".
Глядачі поспішали на концерт.
А ось і банер, який ілюструє роботу Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами.
І ще один стенд.
Приємно бачити знайомих людей ;)
Публіка різна.
Але весела ;)
Красиве дерево із писанок у холі піднімає настрій ;)
Люди підходили і цікавились -- працівник Ресурсного центру Катерина Івашутіна із радістю все розповідала і показувала.
Є тут і макет Оперного театру, який незрячі люди можуть "побачити" руками.
Ангеліна Неволько -- перша дитина в Україні, яка почала навчатися за методом інклюзії у звичайній школі. Незряча із народження. Їй вже зараз 13 років і вона у 7-му класі. Із нею ми теж знайомі. Прийшла насолодитись концертом і підтримати друзів, які сьогодні виступатимуть.
Ще є декілька хвилин до початку, то ж пані Оксана Потимко (натхненник і організатор проекту "Відчинилося жмття") дає інтерв'ю для журналістів.
Емоції Софії та Діанки, які давно не бачились -- безцінні.
Вони бачать серцем, бо очі їх незрячі. Дуже зворушує.
Фото для чудових людей ;)
Хороший настрій поруч :)
Та є і серйозні люди.
Усе вже готово...
Бурхливі оплески!
А все тому, що оркестр Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької під батутою з.а. України Богдана Мочурада вийшов на сцену.
Розпочалось усе із "Буковинських кавалків".
Відомі народні мелодії Буковини у виконанні оркестру -- це щось!!
Видно, що п. Богдан Мочурад задоволений ;)
А що ж далі? Будемо так стояти? ;)
Не будемо ;)
Ведуча концерту -- народна артистка України Леся Бонковська привітала усіх глядачів!!
Проект "Відчинилося життя" святкує 10 років. За цей час відбулось більш ніж 70 концертів у різних містах України і за кордоном.
Проект "Відчинилося життя" святкує 10 років. За цей час відбулось більш ніж 70 концертів у різних містах України і за кордоном.
Першою виступить незряча співачка Марія Швардак із Мукачева. Участь у проекті стала сенсом її життя. Вона ніби створена для джазу. Має своєрідну манеру виконання, яку ми зараз почуємо
Вона виконала пісню "Солов'їна" (слова Тетяни Піскарьової)
Дуже зворушливо це звучить із симфонічним оркестром:
"Не просила, не молила
Не стелилася до ніг
Розправляла доля крила
Та й казала мені:
"Треба жити, як співати
А співати наче жить
Людям душу віддавати
Бо інакше болить..."
Голос Марії проникає до серця і торкається душі.
"А наша пісня солов'їна
Аж до неба лине.
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде
Як ми добрі люди
Тільки ж ти цю пісню не забувай.."
Віолончель у цьому теж допомагає.
Відчуйте...
"Пісня солов'їна - рідна Україна,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде
Бо ми добрі люди
Тільки ж ти цю пісню не забувай"
"Як погляну на дорогу
Та й нікуди не піду
Бо немає більш нікого
Соловейка в саду."
"А наша пісня солов'їна
Аж до неба лине.
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде
Як ми добрі люди
Тільки ж ти цю пісню не забувай.."
Публіка не стримувала емоцій і гучно аплодувала!!
"У нашого проекту є великий друг -- н.а. України Леся Горова.
Саме її пісня "Відчинилося життя" дала назву цілому проекту, який сьогодні святкує 10 років. І саме сьогодні Леся Горова нам заспіває, але не сама. Зрештою, вона зараз сама все розкаже.." - сказала ведуча Леся Бонковська.
На сцену вийшла н.а. України Леся Горова разом із Євгеном Батурою.
"Вітаю "Відчинилося життя" із 10-літтям і дуже тішуся із того, що ці слова так файно спрацювали та насправді відчинили дорогу на велику сцену багатьом талановитим незрячим музикантам. Нехай життя не зачиняється і у проект приходять все нові і нові люди.
"Сьогодні зі мною на сцені Євген Батура --
старший лейтенант, боєць 58-ї мотопіхотної бригади. Ми із ним
познайомились у Луганській області, давали концерт для захисників просто
неба, хлопці сиділи і слухали... А потім Женя встав і заспівав "Червону
Руту". Ми йому сказали, що тобі пора на велику сцену. А Євген признався, що він диригує духовим
військовим оркестром. Сьогодні прозвучить прем'єра пісні..."
"Непотрібна війна" (слова та музика Л.Горова)
Пробирало до мурашок...
"Ні тобі, ні мені не потрібна війна
Ні холодна, ні тиха, ні дуже страшна
Ні тобі ні мені... не потрібна вона.
Але хтось вибирає день і час
щоб ділити світ і сварити нас
і у наше життя, приходить війна...
М-и-и-и народилися людьми
щоби жити і любити цей світ
Та за свій народ мужньо станемо грудьми
і пройдемо крізь вогонь і граніт
Ні тобі, ні мені не потрібна війна
Захисний камуфляж і окопів стіна
І заплакані очі сумних матерів
Та якщо занесе у цю круговерть
І якщо вибирати -- життя чи смерть
то поцілимо зброю у ворогів
М-и-и-и народилися людьми
щоби жити і любити цей світ
Та за свій народ мужньо станемо грудьми
і пройдемо крізь вогонь і граніт
Ми достойні діти своїх батьків
І ніхто не зробить із нас рабів
Ні у мирний час, ні у бою
Хай бояться і знають всі вороги
Хто приходить нас убивати сюди
Ми умієм боротись за свободу свою
Вмієм боротись і перемагати
буде нас мало чи буде багато
Так робили колись козаки,
Стрільці Січові, УПА вояки
В небі над нами, як ангели стануть
Герої Крут, Герої Майдану
Герої цієї страшної війни
Усі України доньки й сини
З неба покажуть дорогу вони
А м-и-и-и народилися людьми
щоби жити і любити цей світ
Та за свій народ мужньо станемо грудьми
і пройдемо крізь вогонь і граніт
М-и-и-и народилися людьми
щоби жити і любити цей світ
Та за свій народ мужньо станемо грудьми
і пройдемо крізь вогонь і граніт
Ці слова разом із чудовим оркестром -- просто розчулювали до сліз...
"Ні тобі, ні мені не потрібна війна
Та без дозволу завжди приходить вона
Ні тобі ні мені... не потрібна війна..."
Зал аплодував щосили, а Лесі Горовій та Євгену Батурі подарували квіти.
Оплески не змовкали, а наші чудові виконавці вклонились низько.
І подякували!
І пару слів мав диригент Богдан Мочурад, з.а України, поки п. Леся Бонковська йому дозволила :)
Він поділився своїми емоціями, як то було під час перших репетицій. Після першої спільної репетиції оркестр був трохи паралізований, здавалося ну все... нічого не вийде.. Але тут вдалось знайти певні точки дотику, хитрощі.. І вже на наступній репетиції все було по іншому.
Те, що роблять незрячі -- унікальне.
Бо жоден із зрячих виконавців не погодився б заспівати одну пісню на сцені лише із 2-х репетицій.
Але цей весь проект би не відбувся, якби не той гвіздочок, на якому все тримається -- без Оксани Потимко. То ж наступна композиція, яка прозвучить, присвячується п.Оксані Потимко
"Memory" (композитор Е.Л.Уеббер)
Виконують:
Кирило (саксофон)
і Данило (ударні) Баворовські
у супроводі оркестру.
Це було надзвичайно!
Під оплески вони вклонились публіці
Кузьма Скрябін був великим другом нашого проекту.
На жаль його зараз немає із нами, але його пісні живуть.
Василь Човбан із м.Мукачево виконає пісню Кузьми Скрябіна
"Пісня про Львів"
"Привіт, старий, ти кльово виглядаєш!
Я гордий, шо давно вже так і добре тебе знаю.
Ми знов зустрілись, веди мене на каву,
Як 20 років тому, де костел на Привокзальній.
Сімка вниз, на Погулянку повертає,
Дзеленькає сердито, бо все часу немає,
Ну а площа Ринок спати не лягає,
Історії збирає і розповідає..."
Я гордий, шо давно вже так і добре тебе знаю.
Ми знов зустрілись, веди мене на каву,
Як 20 років тому, де костел на Привокзальній.
Сімка вниз, на Погулянку повертає,
Дзеленькає сердито, бо все часу немає,
Ну а площа Ринок спати не лягає,
Історії збирає і розповідає..."
Василь Човбан вдало передав усі тонкощі звучання, інтонації..
То є Львів, мій колєґа, - про нього різне кажуть,
Прієзжим із востока Криївку тут покажуть.
То є Львів, моє місто, не з простого тіста,
Ліплений роками, друзями й ворогами.
То є Львів старенький, мудрий сивий дядько,
Кожному залишить кавалочок на згадку.
То є Львів, «Бон джорно!», Неаполь і Ліворно
по-галицьки говорять. Наші в них погоду роблять."
Прієзжим із востока Криївку тут покажуть.
То є Львів, моє місто, не з простого тіста,
Ліплений роками, друзями й ворогами.
То є Львів старенький, мудрий сивий дядько,
Кожному залишить кавалочок на згадку.
То є Львів, «Бон джорно!», Неаполь і Ліворно
по-галицьки говорять. Наші в них погоду роблять."
Браво!!!!!
А зараз трішки офіційного ;)
Слово мав міський голова Львова Андрій Садовий:
"Тут сьогодні є багато людей із різних міст і країн. Для мене велика честь бути тут. Слухаючи цей прекрасний спів і мелодії, буденність відходить кудись на задній план і ти у світі особливої любові і добра... Ніхто із нас не знає, що його чекає завтра. Тому, якщо ти маєш Божу ласку робити добрі справи, то вернеться до тебе сторицею і ти виконаєш ту місію, із якою Бог тебе послав на землю... "
Андрій Садовий вручив Диплом концертній групі інтегрованого мистецького проекту "Відчинилося життя", а саме диригенту, з.а. України Богдану Мочураду
А також є подарунок і для пані Оксани Потимко, головному натхненнику проекту "Відчинилося життя" -- "Золотий герб міста Львова".
І теплі слова подяки...
Наталія Слюсарчук із м Вінниця.
"Пісня Наталки із опери "Наталка-Полтавка" Миколи Лисенка
Неймовірної краси голос Наталі Слюсарчук, майстерність і вишуканий супровід оркестру -- це треба було чути.
Ми і справді поринули у чарівний світ опери!
Оркестранти виконували свої партії бездоганно.
І бурхливі оплески, а також квіти від вдячних слухачів.
А далі у нас Анатолій Нікіфорук із м. Хмельницький.
"Тіко-тіко"-- З. Абреу
Віртуозність!!
Натхненність!
Браво!!
Ансамбль "Струмочок"
"Ой там на товчку на базарі" (обробка Оксани Мельничук)
Ансамбль вдало передав усі звуки, то ж як закрити очі, то можна себе і справді відчути на базарі :) А ці жіночки нічого не бачать... та змогли зіграти гарно ;)
Ансамбль вдало передав усі звуки, то ж як закрити очі, то можна себе і справді відчути на базарі :) А ці жіночки нічого не бачать... та змогли зіграти гарно ;)
Чоловіки насторожились... Знаєте чому?
Зараз дізнаєтесь :)
"Ой там на товчку, на базарі
Жінки чоловіків продавали.
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу та й продам..."
Жінки чоловіків продавали.
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу та й продам..."
От тому попередні чоловіки у залі насторожились...
Може думали, що і їх хто продати захоче :)
Бінокля хтось мав і гарно в нього заглядав ;)
Задоволені виступом! ;)
Оплески!!
Знайомтесь -- Ансамбль "Гармонія" із м. Житомира.
Виконали пісню "Очі відьми, мов зорі" із репертуару вокальної формації "Піккардійська терція" (обробка Олени Боцюн).
Співали у стилі акапелла. Це варто було почути "на живо".
Кожна учасниця тримала свою партію.
Виконали пісню "Очі відьми, мов зорі" із репертуару вокальної формації "Піккардійська терція" (обробка Олени Боцюн).
Співали у стилі акапелла. Це варто було почути "на живо".
Кожна учасниця тримала свою партію.
"Очі відьми, мов зорі,
очі відьми, мов зорі,
її чорні очі, ніби роси прозорі.
Наче морок безодні,
наче морок безодні,
як той лід, холодні
її очі бездонні..."
очі відьми, мов зорі,
її чорні очі, ніби роси прозорі.
Наче морок безодні,
наче морок безодні,
як той лід, холодні
її очі бездонні..."
І справді в уяві спливають яскраві образи відьми... її очей... мороку ночі...
Пробирає....
"Уночі осінній виє вітер,
на болоті сич старий кричить,
а вранці на покоси
та вибігає боса,
та розпускає коси,
росою змиває сльози
з очей..."
на болоті сич старий кричить,
а вранці на покоси
та вибігає боса,
та розпускає коси,
росою змиває сльози
з очей..."
Відчуйте енергетику... Без коментарів...
Яскраве емоційне завершення!
І оплески! Браво!!
У проекту "Відчинилося життя" є і наймолодша учасниця Софійка Хома, якій лише 9 років (в проекті із 6 років), а вона вже дуже впевнено і професійно співає. Зараз Ви у цьому переконаєтесь ;)
Софійка заспівала пісню "Я бажаю Вам добра" (слова та музика Наталії Май)
Чути серцем добро, множити його по цілому світі.. Софійка це робить чудово!
Вона не бачить, але все відчуває і заряджає добром усіх навколо!
"Одна земля, одна надія
І сонечко на всіх одне,
Воно усіх теплом зігріє,
Воно нікого не мине.
І буде знов весна на світі
Надію людям дарувать,
І будем ми на світі жити,
І про добро пісні співать."
І сонечко на всіх одне,
Воно усіх теплом зігріє,
Воно нікого не мине.
І буде знов весна на світі
Надію людям дарувать,
І будем ми на світі жити,
І про добро пісні співать."
"А я бажаю вам добра,
А я бажаю вам тепла,
Любові завтра і сьогодні.
А я бажаю вам добра,
Щоб, наче сад, душа цвіла,
Щоб зорі падали в долоні."
А я бажаю вам тепла,
Любові завтра і сьогодні.
А я бажаю вам добра,
Щоб, наче сад, душа цвіла,
Щоб зорі падали в долоні."
Оркестр гармонійно доповнив нотки доброти.
Квіти від шанувальників ;)
І довгі нестримні оплески!!
Ведуча Леся Бонковська сказала:
"У наших концертах часто беруть участь талановиті незрячі діти. У 2014 році на сцену проекту вийшов маленький хлопчик Остапчик із бандурою. Він співав, акомпанував собі на бандурі. Це був чистий янгольський голосок, наче янголи в небі співають.
А сьогодні буде не Остапчик, а Остап.
Остап Нестеровський заспіває пісню "Гей, соколи" своїм дуже свіжим і чистим баритоном!
Остап Нестеровський
"Гей, соколи"
"Там, де чорна хвиля грає,
Там козак коня сідлає,
З ним прощається дівчина,
А ще більше Україна.
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли,
Тихо упряг дзеленькоче,
Будить серденько дівоче.
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли,
Тихо упряг дзеленькоче,
Десь далеко дзень-дзелень...
Дуже зворушливо і повітряно...
Зал плескав у ритм мелодії
Браво!!!!!
Наш проект є не лише всеукраїнським, а й міжнародним.
Дуже тепла дружба поєднує нас із грузинськими братами. В Грузії дуже багато талановитих людей. І ось із 2016 року, вже 5-ть років із нами їздять на гастролі наші грузинські брати. Зараз ми почуємо енергію Грузії!
Нато Вепхвадзе, Ніно Асламазашвілі, Маріам Капанадзе, Бачо Маргвелашвілі із міста Тбілісі, Грузія.
Грузинські народні наспіви.
Приготуйтесь заряджатись!! Це меганеймовірно!!
А віртуозна гра на народному інструменті пандурі разом із співом додавала іще більше колориту. Відчуйте все самі -- без коментарів...
Після кожного наспіву публіка аплодувала!!
Проте кожен насолоджувався по своєму
Віра, яка вчиться у музичній школі, здається, вслухалась у кожен звук...
І Матвій також серйозним був ;)
Усі інші заворожені просто...
Тут неможливо було без емоцій спостерігати -- справжній вулкан грузинського темпераменту і енергії!
Браво!!!!
Виконавці сказали: "Дякую"
І поклонились
Та публіка ще дужче плескала у долоні.
Не хотіла відпускати.
Вже ніби йдуть зі сцени, і ще раз дякують! Та оплески не замовкають ні на секунду. Це тривало десь як мінімум 5 хвилин.
І наші грузинські гості вирішують повернутись і заспівати "на біс"!
І цим знову зривають бурхливі овації!!!
Сцена опустіла...
А все тому, що зараз антракт -- концерт складається із 2-х частин ;)
У перерві пані Оксана Потимко отримувала вітання та спілкувалась із людьми.
А волонтери із скриньками збирали кошти на підтримку проекту "Відчинилося життя", бо ж скоро закордонні гастролі.
Приємно було зустріти директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І.Франка Василя Кметя із батьком. Зробив їм фото на згадку ;)
Розмови у холі тривають... Та це ненадовго, бо ж лунають дзвінки, що кажуть: "Поспішіть займати місця -- скоро початок 2-і частини концерту" ;)
На цьому завершую розповідь про 1-у частину концерту "Відчинилося життя".
Чекаю Ваших коментарів ;)
Що ж було у 2-ій частині? Про це дізнаєтесь вже у наступному дописі ;)
Дочекайтесь ;)
З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись
----------------------------------------
Хочете "живі" та "душевні" фото?
Дзвоніть і не пошкодуєте:
0509787625
0678663195
----------------------------------------
Немає коментарів:
Дописати коментар