Закриття сезону на Буковелі

 Давненько я вже нічого цікавого не писав тут. А тепер є хороша нагода поділитись враженнями.

А далі будемо говорити про катання на сноуборді при +27 та ще й 27 квітня :). Так-так, Вам не почулося і це не фантастика. До речі, тільки зараз пишучи цю статтю звернув увагу на той факт, що цікаве співпадіння дати і температури :).

Моя подорож розпочалась із таксі на вокзал вночі. Таксист був здивований і тіки в кінці, коли доїжджали, то у нас зав’язався невеличкий діалог.

Таксист (Т): «А що там у чохлі?».
Я: «Сноуборд»
Т: «Що, по воді їздити?»
Я: «Чого по воді? По снігу :)»
Т: «А сніг там є?»
Я: «Звичайно, що є»

На цьому наш діалог закінчився, подякував за доставку і пішов на перон. На пероні також один здивований дядечко мене запитав куди я із тим (сноубордом тобто) їду. Відповів йому із усмішкою: "Кататись" :)  Дочекався поїзда, але склалось таке враження, що майже весь перон сідав у той вагон що і я. Реально зібралось десь чоловік до 30-ти, і стіки ж у Львові вийшло – люди все виходили і виходили, здавалось це не закінчиться ніколи. Ура! Нарешті вже всі вийшли і можна було заходити :). Спочатку у вагоні було жарко, та коли поїзд рушив, то стало більш-менш комфортно.

У Івано-Франківськ поїзд запізнився майже на 15 хвилин, та це не було дуже критично для мене. Розраховував потрапити на автобус до Буковеля, який відправляється о 5:20, щоб о 8:00 вже бути там. А не тут  то було, виявилось, що автобуса на 5:20 не буде  і наступний в 6:15. Взяв квиточок на нього і спокійно вийшов із приміщення автовокзалу, так як на вулиці приємніше.

Назбиралось люду багато, але автобус був дуже комфортним і без запізнень відправився із автостанції. Лижебордерів у автобусі було небагато, разом зі мною здається 7-ро, причому в основному бордери (всі в шортах до речі :)) і 1 лижник :). А також їхали любителі полазити по горах, як молоді, так і вже старші – поважаю таких людей, які замість того щоб просидіти цілі вихідні дома перед телевізором чи комп’ютером надають перевагу активному відпочинку у горах. Та й виглядають такі люди значно молодше – їм не даш стільки літ, скільки вони мають.

Дорога пройшла спокійно і нарешті приїхали – пустий паркінг для автобусів і всього декілька людей-фанатів, які поспішали «зловити вельвет» зранку. А топати від паркінгу до працюючої траси 2А на щастя не дуже вже аж так довго :).

І ось нарешті вона… Швиденько обмундирувався і на схил. Було дуже навіть тепло, але вітер. Ще ніколи не катався у таку теплу погоду і легко одягнутий, та це мені сподобалось – незабутні відчуття :)

Внизу траси створили ось таку дівчину із надувних кульок – символ весни, яку потім запустили у небо. А до того було багато охочих із нею сфотографуватись.

Поки діставав фотоапарат, щоб зробити цей кадр, то у мене якісь туристи попросили борда, щоб сфотографуватись із ним і дівчинкою із кульок :) На щастя віддали :).

На схилі із ранку до 11:00 було досить мало людей, то ж можна було відриватись  по повній і кататись по всій доступній ширині траси, не боячись, що хтось в тебе в’їде. Власне якраз так і катав ;) Ось один кадр із катання – потрапив у об’єктив офіційного фотографа Буковелю.

На схилі вдалося «зловити» лижну сім’ю :)

Близько 13:00 розпочався анонсований масовий спуск лижебордерів у купальниках і шортах. Не буду багато розповідати, краще 1 раз побачити…

Ось цей пан приїхав аж із Познаня (Польща)

були і такі кадри :))

Було також помітно контраст, бо:

Хтось катав у куртці…

 

… а хтось без і у шортах :)

Біля траси побачив багато жовтих квіточок підбілу і вже вдруге проїжджаючи біля них зупинився, дістав фотоапарат та вирішив трошки по фотографувати. 
Так, як світило сильне сонце, то скористався нейтрально-сірим фільтром із рівнем затемнення 8 (ND8), щоб зменшити інтенсивність сонячного світла, спокійно відкрити діафрагму ту, яку мені треба і не пересвітити фото. Ось що із цього вийшло:

І щоб не бути голослівним – фото градусника у тіні, який показує +27 градусів.

Добирався назад також автобусом із Буковеля до Франківська, а потім поїздом. Ось такою була стоянка автобусів на Буковелі. Пустинною її у сезон ніколи не побачиш.

Під час добирання додому були ще свої приколи у дорозі:

• маршрутки яка мала бути о 17:20 не було, була на 17:30 (на щастя нікому не дуло і в салоні було комфортно і не жарко їхати);
•  доїхавши до Надвірної водій нас висадив і сказав: «Пересідайте он в ту маршрутку». А це була повна протилежність – всі вікна позакривані, люди тепло вбрані і люк який працює на витяжку. Це  реально було 50 хвилин сауни за 9 гривень :) і дорога здавалась дуже довгою. 
• На вокзалі теж не обійшлось без несподіванок – поїзд запізнився на 40 хвилин, то ж приїхав у Львів не 23:34, а в 00:15.

Задоволений, приємно змучений добрався на таксі з вокзалу додому (таксист теж питав, звідки я їду :)) – поїздка вдалась і ніщо не змогло зіпсувати надзвичайних вражень від весняного катання, хоча при такій температурі можна його і літнім назвати :))

Закриття сезону вдалось!!!

До наступних дописів!

Гарного всім тижня і незабаром святкування світлого празника Воскресіння Христового!

Почуємось!

 Ваш Роман :)