Концерт-лекція, як підсумок майстеркурсу зі старовинної нотації. Haliciana Schola Cantorum

  Привіт всім!

  Фотограф Роман Тупись вже тут ;) 

  Із новим і цікавим дописом про дуже цікавий захід, який організувала українсько-швейцарська організація Haliciana Schola Cantorum. Мова піде про "Концерт-лекцію, як підсумок майстеркурсу зі старовинної нотації Західної та Східної Європи", що відбувалась 8 березня 2017 року у Львівській Національній музичній академії ім. М.Лисенка. Подія справді унікальна, бо за 5 днів учасники навчились читати старовинну нотацію із її складним знаками та правилами і на Концерті-лекції продемонстрували те, чого вони навчились. А навчились справді багато ;) Детальніше далі...

  Отож, розпочнемо ;)

   Був трішки похмурий день і Музична Академія теж ніби хмурилась ;)

Та я прийшов не нахмурену будівлю фотографувати, то ж заходжу всередину через такі парадні двері.

Підіймаюсь східцями...

І я вже біля красивих білих дверей Великого залу, де власне і відбуватиметься Концерт-лекція.

Глядачів іще немає, лишень проводяться останні приготування.

Банер Haliciana Schola Cantorum вже на своєму почесному місці ;)

Тим часом керівник проекту Іван Духнич та професор Ангеліка Мотс із Швейцарії, яка власне і проводила майстеркурс, завантажували інформацію та слайди, яку будуть сьогодні демонструвати.

А групки тим часом розспівувались, щоб вже на лекції показати свої вміння.

 

Ось вдалось підглянути, що ж вони співають, але для мене це як "китайська грамота" :)

І ще 2-є дівчат теж готувались ;)

Ось так виглядають ноти старовинної нотації, а також їх вивчення. Вам нічого не нагадує? 

Бо мені чесно кажучи нагадало якусь вищу математику чи геометрію :)

Щось схоже і у цьому є сенс.

Тим часом у залі почали з'являтись перші охочі послухати старовинні співи і пояснення до них.

Фото для 2-ї групи, яка сьогодні нам демонструватиме чудовий спів та дещо пояснить ;)

Як бачимо -- усі у хорошому настрої

Глядачі теж позитивні.

Професор Ангеліка Мотс спілкувалась.

А також допомагала в дечому розібратись

Тут потрібно подумати...

І ось вже є відповідь ;)

Фактично усі вже готові.

І екран теж :)

І глядачі.

Багатенько зібралось публіки.

Ангеліка Мотс зручно влаштувалась у кріслі і чекала початку.

Іван Духнич -- керівник проекту Haliciana Schola Cantorum, привітав усіх і розказав декілька слів про сам захід і як він відбуватиметься, а також як відбувався сам майстеркурс.
Уявіть собі, що у перший день, коли була відкрита реєстрація на Майстеркурс, то зареєструвалось 108 людей!! Це сигнал, що таке цікавить багатьох і є потрібним.
Метою курсу було не по 6 годин займатись лише співами, а ще й вникнути у цю епоху 12-13 століття, а також відчути себе у ролі тої людини, яка навчалась співати і співала.
І ще одне. Сьогодні лекції читатимуть не викладачі, а студенти ;)

Його уважно слухали

Біля Ангеліки Мотс була перекладач.

Хтось дуже вже серйозно слухає.

А хтось робить фото на телефон, бо до слова вже запросили професора Ангеліку Мотс (Швейцарія)

Професор Ангеліка Мотс розповіла, що ж її мотивувало приїхати до Львова.

А мотивувало те, що під час того, як вона була тут у листопаді 2016 року і читала лекції під час Симпозіуму про старовинну нотацію, то у присутніх було багато питань, цікавості, прохання пояснити більше. От тому пані Ангеліка приїхала ще раз, щоб вже більш детально навчити бажаючих.

І розказала також, що дістала велике задоволення від того, що учасники курсу були старанними, а також не побоялись сьогодні продемонструвати свої знання. А ще її потішив той факт, що коли після останнього заняття верталась додому і йшла по музичній академії, то бачила і чула групки людей, які виконували старовинні співи  "Ferra pessima", "Alleluia" та інші. Великі молодці!

Як завжди позитивна ;)

І пані Ангеліка Мотс побажала всім гарного музичного вечора.

А зараз настала пора 1-ї групи, яка нам спочатку розкаже, що ж вони навчились, а також продемонструє на практиці, як звучить цей старовинний спів.

Першими бути завжди важко, але комусь треба ;)
Отож, першою слово говорила Стефанія, яка привітала усіх на прекрасному концерті і розповіла, що вони виконають зразок григоріанського хоралу ІХ-Х століття, який називається "Ferra pessima"

Цей твір у невменній нотації, у якій візуально краще передається настрій мелодії, яка виконується. Основне значення мають слово та відчуття.

Слова григоріанського хоралу, який виконають, перекладаються, як: "Якоб, побачивши закривавленого Йозефа, з горя розірвав на собі сорочку і сказав: Дикий звір проковтнув мого сина.."

Важливим при співі є виділити основні слова, що є вирішальними, а також проміжні слова. Це відбувалось за допомогою візуальних конструкції

Колись діти, які навчались співу, то вони мали знати усі ці візуальні конструкції на пам'ять, а їх було близько 1000! Уявіть собі...

І тут настала черга ще комусь із групи продовжити.

Як же ж виникли ці знаки у невменній нотації?

А все насправді дуже просто -- вони дублюють жест руки.

Діти, які стояли перед монахом, орієнтувались на жести, які він їм подавав рукою.

Наприклад, починаємо знизу і йдемо вверх.

Цей символ нам показали на початку мелодії (даруйте, бо погано видно на фото). Отож, той, хто співає, бачачи цей символ далі у тексті вже знає, як співати і таким чином запам'ятовує мелодію. Цей символ називається "нога" ;) Так-так -- "нога" ;) Це все для того, щоб легше і цікавіше було запам'ятати дитині 8 років. Але є різні види цих значків, що показують наприклад, на чому ж потрібно наголосити, а де пом'якшити спів.

На жаль зараз достеменно невідомо значення усіх значків, але відомо, що вони допомагали показати стиль мелодії.

Це все дуже цікаво і захоплює.

І от зараз найцікавіше -- почали співати. Справді відчувалось, як мелодія лине і що у цьому є глибокий зміст, який передає емоції того, про що співають.

Відео треба записати.

Як бачите, такий захід цікавий усім, не залежно від віку.

Ще одна відео-фіксація на телефон тут як тут.

Оплески для талановитих та старанних студентів ;)

І от на екрані ми вже бачимо собор Нотр-Дам де Парі.

А це означає, що зараз буде 2-га група ;)

Першою привіталась Анастасія, яка сказала: "Доброго вечора! Мене звати Анастасія і я ніби музикант :) "

Спочатку нас налякали, що зараз буде дуже довга лекція про старовинну нотацію.
Але на щастя це був лише жарт :)
Усього не переповідатиму, а лише основне. То ж слухаємо/читаємо ;)

У ХІ столітті відбувся конфлікт між представниками Східної та Західної церков. З цього часу ще більше починають виокремлюватись відмінності між двома літургійними  обрядами -- Візантійським (Східний) і Латинським (Західний). Так само і спів. Григоріанський хорал у той час вже сформувався і станом на XI - XII ст. він навіть ще більш викристалізувався та усталився у багатьох державах Західної Європи.

Розвивається також і багатоголосся. І в основному завдяки школі Нотр-Дам де Парі.

Настя продовжила ;)

Гигоріанський хорал був основним жанром співу протягом багатьох століть.

Першим видом багатоголосся були органуми. І Настя розказала, що для неї було відкриттям, як же ж утворилось багатоголосся. 

Ось так це було.

При монастирях виховувались хлопчики і зрозуміло, що у них не було таких голосів, як у старших, вони не могли співати басом наприклад і співали високими голосами.

Поєднання різних вікових груп якраз утворило багатоголосся.

Ангеліка Мотс.

Анастасія настільки цікаво розповідала, що кожен із присутніх сидів і вбирав інформацію, боячись пропустити щось важливе.

А ось тут вже є сам органум "Alleluia" -- дуже цікавий приклад багатоголосся.

Якщо придивитись у ноти -- у третій опус, то тут їх дуже багато -- аж одна :) Мелодію майже нереально було впізнати, бо одна нота могла тягнутись протягом трьох нот у інших голосах, так і протягом 32-х нот у 68-ми голосах і аж до майже безкінечності :) 

Це кому як захотілось. А ще ду-у-у-у-ж-е багато слів -- одне :)

Ритму як такого не існувало, а замість них були формули, які називались модусами.

Анастасія попросила присутніх у залі проплескати модуси: 1,2,3;

1,2,3..

Виявляється, що модуси писались у порівнянні із давньогрецькими поетичними ритмами.
Точно назв не запам'ятав, але думаю якщо Вас зацікавить, то пошукаєте ;)
Для того, щоб показати на практиці, як звучать модуси Анастасія згадала "Енеїду" І.Котляревського: "Ен-ей був па-ру-бок мо-тор-ний... " :)
А  також іще один віршик ;)
На письмі важко цей ритм передати :)

І от  нарешті спів

Задали тон...

І виконували дуже щиро, вміло та переконливо кожен із модусів.

А ось тут Анастасія попросила усіх присутніх задати ритм за допомогою плескання у долоні, щоб ті, хто співає не збились.

Зал із радістю підтримав цю ініціативу.

А дехто просто насолоджувався чудовим співом.

А тепер різні модуси не за порядком.

І їм це блискуче вдалось.

Оплески за блискучий спів та цікаві пояснення!

Аж ось і 3-тя група.

Розказали, що вони будуть співати 3-х голосний мотет із рукопису Франка Кьольнського.

Ось тут ми його бачимо.

Зверніть увагу, що колись було також важливим художнє оформлення рукопису -- наприклад красиві орнаменти. А ще дуже цікаво, що перший голос на початку, 2-й не знизу, а із правої сторони. А де ж 3-й голос?

А він взагалі внизу :) А на наступній сторінці взагалі вже інший твір :)

Ось так робили тому, що папір був на той час дуже й дуже дорогим.

Після коротенького опису дівчата розпочали співати і озвучити мотет.

Гарно це звучало.

А дехто у залі теж здається пробував підспівувати.

Оплески за прекрасну демонстрацію співу та розповідь.

Ось вже 4-та група привіталась і розповіла, що вони співатимуть мотет Гійома де Машо.

По кількості бажаючих його виконувати можна зробити висновок, що він не є дуже простим :)

Нам презентуватимуть музику ХІV століття, або так званого "Ars Nova".

Тут з'являється інше позначення нот.

Ось тут можна їх побачити. Були  наприклад ноти: brevis (позначається квадратиком), а також brevis longa (квадратик із паличкою).

І щоб вирахувати тривалість, то необхідно провести певні розрахунки.

Пані Ангеліка задоволена розповідями студентів ;) 

Ще б пак -- це ж дуже приємно, коли твоя праця дає результат.

А наступним нам розповіли про самого Гійома де Машо. Він був французьким композитором та поетом. І першим відомим композитором того часу, бо у давні часи зазвичай не згадувалось ім'я того, хто написав твір.

Отож, приготуємось слухати і нарешті дізнаємось -- як же ж звучить мотет.

І от, ми вже нарешті слухаємо ;)

По різному слухаємо ;)

Гучні оплески!!

А розшифрувати твір допоміг ось цей чудовий хлопець Петро ;)

Настала пора 5-ї групи ;)

Вони розкажуть нам про франко-фламандську музичну школу. 

А саме композитор Жиль Беншуа. Він є представником "першої нідерландської школи". Народився у близько 1400 році, отже ми зараз із вами побуваємо у ХV столітті. Він був каноніком різних церков у Монсі, Касселі та Суаньє.

Ми будемо слухати його багатоголосий, світського жанру шансон. 

У шансоні поєднуються архаїчні стародавні наспіви та пісенні обороти.

Твір для сопрано, тенор, альт і тенора.

А так, як тенора нема, то замість нього буде скрипочка :)

Раніше грали на інструменті ось так, але сьогодні такого показувати нам не будуть :)

Отож, зазвучали голоси, скрипочка і ми перенеслись у Скандинавію ХV століття.

А от і ноти.

Було дуже гарно!!

Але оплески я не встиг сфотографувати ;)

Іван Духнич ще сказав одну цікаву річ.

У Ангеліки Мотс була дуже строга вимога, щоб не підглядати, не шукати десь звичну нам тепер нотацію, а вчитись читати саме старовинні позначення. Усі групи самі навчилися і розшифрували. Це справді так.

Ми почули зразки Західноєвропейського співу, а тепер на закінчення будемо співати наші українські твори того часу -- візантійську мелодію.

Пані Люба подякувала Ангеліці Мотс за надзвичайний курс.

Ангеліка слухає перекладача, щоб усе зрозуміти.

Як ж як зароджувався спів в Україні?

До нас на Київську Русь приїхали болгари, які привезли вже фактично готову невменну нотацію -- це митрополит Михаїл. 

А вже потім княжна Анна привезла із собою хор, а разом із тим зразки візантійського співу і нотації.

Ось так виглядали рукописи -- надзвичайно красиві.

Над текстом виписувались невменні знаки -- "знамя" по старослов'янськи.

Ось такі вони були і не означали ніякі строгі правила, а вивчались вони всі в усному порядку.

Дуже цікаво і пані Ангеліка Мотс усміхається ;)

Невменних знаків було від 300 до 500!!

Уявіть собі скільки... 

На зараз достеменно розшифровано лише близько 30-40 знаків.

Були знаки які вказували на звук, а які на тривалість.

Слід зазначити, що багато українських композиторів використовували ці знаки.

Хоча, дехто із росіян вважає, що це є їхній винахід, але як бачимо -- це неправда.

Нам заспівали короткий зразок стародавнього знаменного розспіву: "Іже херувим-и-и-и-и-и-и-и-м-и"

Здається, що двоє із групи не співають, але це не так -- вони створюють звуки із закритими устами. Це називається "ісон".

Оплески!!!

А зараз ми матимемо унікальну нагоду почути ще один зразок стародавнього українського церковного наспіву, але на жаль не пригадую що саме співали...

Але було справді неймовірно -- відчув себе десь у стародавні часи і дерев'яному невеличкому храмі. Справді таке було відчуття.

І присутні у залі теж заслухались.

Але не забули подякувати оплесками.

Ще декілька цікавих слів про нотацію в Україні.

Професор Наталія Сиротинська подякувала пані Ангеліці Мотс за прекрасний курс. 

Дуже приємно, що за такий короткий час студенти навчились прекрасно виконувати стародавню музику.

А зараз найцікавіший момент, бо будемо усі співати стародавню українську монодію -- стихири.

Виконали два твори, перед тим усім роздали ноти.

Ось так це відбувалось -- відчуйте.

Трохи фото без коментарів.

Оплески самим собі :)

Пані Ангеліка також подякувала Івну Духничу, бо завдяки його зусиллям і енергії цей захід відбувся!

Оплески для Івана!

І на завершення хтось захотів зробити селфі із професором Ангелікою Мотс :)

А також і спільне фото усіх учасників майстеркурсу!!

А також тим, хто хотів ;)

Хто бажав фото біля фортепіано, то будь ласка ;)

Стефанія.

Прекрасний спосіб, щоб закликати Івана Духнича і сфотографуватись -- це... 

Заспівати ;)

Ось так було весело.

Івана таки докликались і зробили спільне фото ;)

І ще одне фото на згадку.

Ви думали це вже все?? А ні :) 

Це ще не все :)

Гарні фото для гарних дівчат за фортепіано ;)

Неможливо відмовити ;)

Для Анастасії, яка завжди випромінює позитив.

Це відчувається навіть на фото.

І для Марії ;)

Ось так ;)

От і завершилась стаття про справді унікальну подію для Львова.
Дякую Haliciana Schola Cantorum за запрошення!

Бажаю успіхів та натхнення до нових проектів!

А якщо Ви таки дочитали статтю до кінця, то чекаю Ваших коментарів ;)

Зустрінемось у новій статті вже незабаром ;)

Ваш фотограф, Роман Тупись.

----------------------------------------

  Хочете "живі" фото із Вашої події?

Дзвоніть і не пошкодуєте:

0509787625

0678663195

----------------------------------------

Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

- Facebook

- Вконтакті
- е-mail
- Skype