середа, 13 березня 2019 р.

Паломництво Taize у Ґрац. Частина 1. Дорога і не тільки...


  Привіт всім!
  Фотограф Роман Тупись вже тут як тут ;) Із свіженьким дописом ;) Перш ніж розповісти Вам про Захопливий Будапешт, треба поділитись -- із чого ж власне все почалось ;) А почалось все із паломництва у містечко Ґрац (Австрія) на Регіональну зустріч молоді Taize у кінці жовтня 2018 року. Під час подорожі ми мали мати екскурсію у Будапешті, але через певну ситуацію на кордоні це не вдалось... Що і як? Про все Ви дізнаєтесь у статті ;) Про найцікавіше детальніше далі...
 
  Отож, почнемо ;)
  Поїздку організувала парафія містечка Борщовичі на Львівщині, а я мав нагоду долучитись і ніскілечки не пожалкував ;)

Ось так виглядали усі мої зібрані "пожитки" на час подорожі ;)


Речі спаковані, то ж пора і у автобус сідати ;)
Їхати було дуже комфортно і файно ;) Ось так це було ;) По дорозі на україно-угорський кордон практично всі спали ;)


І от... Вже близько... 


Українську частину кордону ми переїхали дуже швидко близько 00:30 і думали, що так буде й далі...
Та не так сталося, як гадалося.. 3-тя ночі, а ми й далі ще не переїхали до угорців...


Зустрічали ранок ось так -- у автобусі, якраз на мості через річку Тиса
Кордон між Україною та Угорщиною якраз проходить так...


Чудові барви... 


І нарешті вже всі прокинулись :)


Не пройшло і півроку, читай 9 годин, як ми доїхали до угорського пункту пропуску Захонь (9:30 українського часу)


Повеселив платний туалет на угорському кордоні :)
Не так сам "заклад", а переклад надпису "Платний туалет" ;)
У їх версії це звучало як: "Оплачений туалет" :)
Якщо оплачений, то навіщо тоді платити? :) Але таки довелось ;)


На щастя швиденько усі процедури із паспортами і перевіркою багажу пройшли, без ексцесів, і от ми вже в Угорщині!! Нас зустрічало от таке небо і костел обабіч дороги...


Саме ці 9-ть годин на кордоні "поставили хрест" на нашій екскурсії по Будапешту..., яка мала відбуватись якраз десь у цей час, як ми від'їжджали від пункту пропуску Захонь.
Та що ж робити -- їдемо далі по автобану (платна дорога) у напрямку до містечка Ґрац.
 


Відбулась санітарна зупинка на угорській заправці, щоб кожен міг освіжитись, розім'яти ноги, підкріпитись, ну і зробити фото ;) 
Дякую за нього моїм новим друзям ;)
До речі, температура була орієнтовно +13 градусів і всім було холодно :)


Але не мені :)


Настрій чудовезний ;)


І романтичні фото для друзів -- Назара та Марічки, які власне і робили мені світлину ;) 



Трохи пусто...


Але дуже чисто.


Ось і наш чудовий автобус і чудові водії -- майстри своєї справи.


Ну що ж.. Їдемо далі...


Завжди мріяв побачити сіно, скручене у рулони -- мрія здійснилась :)


Орієнтовно за 3-и години ми таки доїхали до Будапешту, але змушені були милуватись ним лише із вікна автобуса. Зустрічали нас першими купальні Сечені, 


Міська ковзанка (яка іще не ковзанка :) )


Площа Героїв.




Красиві будиночки на проспекті Андраші...



І от виїзд на міст Сечені із панорамою Будайського замку... Саме в цю мить тут помріяв і задумав собі приїхати сюди і погуляти містом, насолодитись його красою ;) Хто ж знав, що мрія дуже скоро здійсниться, із Божою допомогою звісно... (про це згодом у наступних статтях).


Грізні леви нас зустріли, подивились уважно і таки пропустили ;)


Красень Парламент видніється здалека на березі Дунаю.


І старовинний тунель, який і досі функціонує...


А далі, через усю Угорщину ми їхали практично без зупинок, а у певний момент з'явились поля із буквально сотнями вітряків (вітрова електростанція). Задавалося їм немає ні кінця, ні краю. І це захоплює...



Вдалось зловити один ближче ;)


Саме в цей момент собі розумію, що дещо важливе забув...
Що саме? Зарядне до акумуляторів фотоапарата...
Але на щастя таки взяв 2-а заряджених... 
Без Божої допомоги цей момент не залишився  -- про це у наступних статтях ;)

А щоб не сумувати, то ми собі пісні співали.


Весело ;)


От так!! ;)




І от ми вже на умовному кордоні -- у Австрії. 
Невеличка зупинка, щоб "заправити" оплату австрійського автобану.
Є час, щоб зробити фото нашому духівнику групи -- отцю Івану.


А також і нашому автобусу :)


Австрія зустріла от таким вечірнім небом і краєвидами...


Просто захоплює дух!!




На автобанах у Австрії є ось такі обдаштовані спеціальні зупинки, де можна і перепочити, і вмитись, і не тільки. І це безкоштовно.  На одній із них і ми собі робимо зупинку, якраз перед містечком Ґрац.


Все тут є.



Швиденько "пакуємось" у автобус ;)


А потім вже і "випаковуємось" всі у Ґраці ;)


Так воно виглядало -- "творчий" безлад :)


А тепер вже йдемо по вечірньому місту до місця реєстрації паломників, щоб нас відзначили, розподілили по родинах, де ми будемо жити і т.д.


Помилуйтесь і Ви цим прекрасним вечірнім містом. Фото "із рук" ;)







Ось ми вже на місці, але тут нікого немає ще -- усі на першій вечірній молитві у Катедральному соборі The Dome (її ми пропустили через затримку на кордоні...).
Записка на дверях так і каже: "Ми у Катедрі Dome і о 21:00 повернемося".


І справді -- о 21:00 нас прийняли і ми потрапили у приміщення Францисканського монастиря, де власне і зробили пункт реєстрації паломників.


Ось так тут красиво. 
Залишаємо речі нагорі, а самі йдемо власне на реєстрацію під проводом волонтера.


Волонтер групи прийому -- Рееті (Réti) із Угорщини нам все пояснював англійською і розказував.


Усі зручно влаштувались на підлозі і слухали... 


Хто не розумів англійською, то Христя із нашої групи перекладала.
Спочатку кидав певні фрази, допомагаючи Христі, але вона мене попросила теж допомагати перекладати ("Так ти знаєш добре англійську -- чого ж не сказав одразу, давай допомагай"-- от такі приблизно були її слова ;) ), що було дуже незвичною роллю. Ніколи не думав, що таке можу. 
А виявляється досить непогано виходило :) ;)


Отримали детальний інструктаж, щодо транспорту (спеціальний квиток на всі дні зустрічі, який необхідно було лише 1 раз прокомпостувати, бо інакше (якщо 2-а рази, наприклад) грандіозний штраф -- 500 євро), а також і щодо поселення і т.д.


Опісля детального інструктажу від Réti, один із братів із Тезе (імені не пригадую) ще розказав куди нам іти, а також запитав, хто б хотів читати уривки із Євангелія під час молитви українською мовою... Ніхто не хотів.. То ж відважившись сказав, що я б хотів :) 
І записався у список ;)


Ось такі на нас чекали гостинці -- торбинки із їжею та водою, щоб могли перекусити після дороги ;)


І детальна карта міста.


Ось і торбинка в руках :)


Нас розподілили і сказали куди і до якого столика іти.
Ось так це відбувалось.


Пані волонтер дуже привітна -- допомогла кожному віднайти його приймаючу сім'ю.
Для цього також ми заповнювали спеціальні бланки.


Ось так пронумерований кожен столик із назвою парафії.


Нас записали -- знайшли нам чудового дядечка, у якого ми будемо жити. 
Все нам детально пояснивши із транспортом. А коли ми добирались, то так Бог закерував,що ця жіночка їхала разом із нами і одразу познайомила із нашим прийомним дідусем ;)


Ура!! Ми вже вдома у нашого дідуся ;) Звати його Хервіг. 
Мені він виділив от таку затишну кімнатку.




А дівчатам Наталі та Світлані -- от таку. У ній є також дещо особливе..


Ось це ліжко не просте -- на ньому спав сам брат Роже (засновник спільноти братів Тезе), коли був у Ґраці.


Наш дідусь не простий -- у нього навіть є телескоп ;)



Розпаковуємо речі із гарним настроєм ;)



Наш Хервіг виділив кімнатки на 2-му поверсі свого затишного будиночка.  
От такі там картини на стінах.


І сходи.


Опісля того, як розклали речі, на нас чекала скромна, але від щирого серця вечеря.


Щасливі :)


А ось і наш дідусь Хервіг -- йому 77 років, він активний, любить ходити по горах (в основному висотою не менше 4000 метрів), катається на лижах, велосипеді, сам водить авто.. Його дружина 4-и роки тому померла.

Іще багато-багато всього цікавого ми обговорили, порозмовляли так, наче давно знаємось.
Хервіг запитав, що кожен із нас буде снідати, щоб приготувати зранку.


Дівчата пішли на гору, а ми іще із Хервігом спілкувались. Говорив він гарною англійською, що тішило. А також ми вживали і німецьку для деяких слів :)
Він іще любить читати, співати (співає у церковному хорі), грає на флейті і щонеділі він і його 2-є коліжанок збираються разом та музикують собі у задоволення ;) 


 При вході на шафці побачив цікаві бюсти і фігури, одна із яких дуже схожа на дідуся Хервіга ;)
Запитався про це і отримав відповідь -- це друг-скульптор створив йому на ювілей от такий подарунок ;)


Та вже треба було освіжитись, молитись і йти спати, щоб мати сили на завтрашній день.
Так ми і зробили ;) 
Що ж було наступного дня? Як нас будив дідусь Хервіг? (а було це ой як цікаво і незвично)
Про це у наступній статті ;)

Побачимось незабаром ;)
Буду вдячний за коментарі.
З повагою, Ваш фотограф і мандрівник, Роман Тупись.
----------------------------------------
  Хочете "живі" та "душевні" фото?
Дзвоніть і не пошкодуєте:
0509787625
0678663195
----------------------------------------
Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

5 коментарів:

Христя Максимець сказав...

Дуже класно описано)))) З твого дозволу перешлю нашим австрійським друзям

Оля Балух сказав...

Чудові фото, гарний опис)) та прекрасні спогади.

Оксана Балух сказав...

Дуже гарно описано

Svitlana Shulak сказав...

Це була дуже захоплива, надзвичайна подорож, багато цікавого, ще більше нового і незвичного нам вдалося побачити. Дуже вдячна всім організаторам за таку можливість !!!
А тобі дякую за супровід і приємне товариство )))

Svitlana Shulak сказав...

Дуже дякую тобі, стільки приємних спогадів, так наче час назад повернувся )))
Скільки ж всього з нами трапилось