Паломництво Taize у Ґрац. Частина 1. Дорога і не тільки...

  Привіт всім!
  Фотограф Роман Тупись вже тут як тут ;) Із свіженьким дописом ;) Перш ніж розповісти Вам про Захопливий Будапешт, треба поділитись -- із чого ж власне все почалось ;) А почалось все із паломництва у містечко Ґрац (Австрія) на Регіональну зустріч молоді Taize у кінці жовтня 2018 року. Під час подорожі ми мали мати екскурсію у Будапешті, але через певну ситуацію на кордоні це не вдалось... Що і як? Про все Ви дізнаєтесь у статті ;) Про найцікавіше детальніше далі...
 
  Отож, почнемо ;)
  Поїздку організувала парафія містечка Борщовичі на Львівщині, а я мав нагоду долучитись і ніскілечки не пожалкував ;)

Ось так виглядали усі мої зібрані "пожитки" на час подорожі ;)

Речі спаковані, то ж пора і у автобус сідати ;)

Їхати було дуже комфортно і файно ;) Ось так це було ;) По дорозі на україно-угорський кордон практично всі спали ;)

І от... Вже близько... 

Українську частину кордону ми переїхали дуже швидко близько 00:30 і думали, що так буде й далі...

Та не так сталося, як гадалося.. 3-тя ночі, а ми й далі ще не переїхали до угорців...

Зустрічали ранок ось так -- у автобусі, якраз на мості через річку Тиса

Кордон між Україною та Угорщиною якраз проходить так...

Чудові барви... 

І нарешті вже всі прокинулись :)

Не пройшло і півроку, читай 9 годин, як ми доїхали до угорського пункту пропуску Захонь (9:30 українського часу)

Повеселив платний туалет на угорському кордоні :)
Не так сам "заклад", а переклад надпису "Платний туалет" ;)
У їх версії це звучало як: "Оплачений туалет" :)
Якщо оплачений, то навіщо тоді платити? :) Але таки довелось ;)

На щастя швиденько усі процедури із паспортами і перевіркою багажу пройшли, без ексцесів, і от ми вже в Угорщині!! Нас зустрічало от таке небо і костел обабіч дороги...

Саме ці 9-ть годин на кордоні "поставили хрест" на нашій екскурсії по Будапешту..., яка мала відбуватись якраз десь у цей час, як ми від'їжджали від пункту пропуску Захонь.

Та що ж робити -- їдемо далі по автобану (платна дорога) у напрямку до містечка Ґрац.

 

Відбулась санітарна зупинка на угорській заправці, щоб кожен міг освіжитись, розім'яти ноги, підкріпитись, ну і зробити фото ;) 

Дякую за нього моїм новим друзям ;)

До речі, температура була орієнтовно +13 градусів і всім було холодно :)

Але не мені :)

Настрій чудовезний ;)

І романтичні фото для друзів -- Назара та Марічки, які власне і робили мені світлину ;) 

Трохи пусто...

Але дуже чисто.

Ось і наш чудовий автобус і чудові водії -- майстри своєї справи.

Ну що ж.. Їдемо далі...

Завжди мріяв побачити сіно, скручене у рулони -- мрія здійснилась :)

Орієнтовно за 3-и години ми таки доїхали до Будапешту, але змушені були милуватись ним лише із вікна автобуса. Зустрічали нас першими купальні Сечені, 

Міська ковзанка (яка іще не ковзанка :) )

Площа Героїв.

Красиві будиночки на проспекті Андраші...

І от виїзд на міст Сечені із панорамою Будайського замку... Саме в цю мить тут помріяв і задумав собі приїхати сюди і погуляти містом, насолодитись його красою ;) Хто ж знав, що мрія дуже скоро здійсниться, із Божою допомогою звісно... (про це згодом у наступних статтях).

Грізні леви нас зустріли, подивились уважно і таки пропустили ;)

Красень Парламент видніється здалека на березі Дунаю.

І старовинний тунель, який і досі функціонує...

А далі, через усю Угорщину ми їхали практично без зупинок, а у певний момент з'явились поля із буквально сотнями вітряків (вітрова електростанція). Задавалося їм немає ні кінця, ні краю. І це захоплює...

Вдалось зловити один ближче ;)

Саме в цей момент собі розумію, що дещо важливе забув...

Що саме? Зарядне до акумуляторів фотоапарата...

Але на щастя таки взяв 2-а заряджених... 

Без Божої допомоги цей момент не залишився  -- про це у наступних статтях ;)

А щоб не сумувати, то ми собі пісні співали.

Весело ;)

От так!! ;)

І от ми вже на умовному кордоні -- у Австрії. 

Невеличка зупинка, щоб "заправити" оплату австрійського автобану.

Є час, щоб зробити фото нашому духівнику групи -- отцю Івану.

А також і нашому автобусу :)

Австрія зустріла от таким вечірнім небом і краєвидами...

Просто захоплює дух!!

На автобанах у Австрії є ось такі обдаштовані спеціальні зупинки, де можна і перепочити, і вмитись, і не тільки. І це безкоштовно.  На одній із них і ми собі робимо зупинку, якраз перед містечком Ґрац.

Все тут є.

Швиденько "пакуємось" у автобус ;)

А потім вже і "випаковуємось" всі у Ґраці ;)

Так воно виглядало -- "творчий" безлад :)

А тепер вже йдемо по вечірньому місту до місця реєстрації паломників, щоб нас відзначили, розподілили по родинах, де ми будемо жити і т.д.

Помилуйтесь і Ви цим прекрасним вечірнім містом. Фото "із рук" ;)

Ось ми вже на місці, але тут нікого немає ще -- усі на першій вечірній молитві у Катедральному соборі The Dome (її ми пропустили через затримку на кордоні...).

Записка на дверях так і каже: "Ми у Катедрі Dome і о 21:00 повернемося".

І справді -- о 21:00 нас прийняли і ми потрапили у приміщення Францисканського монастиря, де власне і зробили пункт реєстрації паломників.

Ось так тут красиво. 

Залишаємо речі нагорі, а самі йдемо власне на реєстрацію під проводом волонтера.

Волонтер групи прийому -- Рееті (Réti) із Угорщини нам все пояснював англійською і розказував.

Усі зручно влаштувались на підлозі і слухали... 

Хто не розумів англійською, то Христя із нашої групи перекладала.

Спочатку кидав певні фрази, допомагаючи Христі, але вона мене попросила теж допомагати перекладати ("Так ти знаєш добре англійську -- чого ж не сказав одразу, давай допомагай"-- от такі приблизно були її слова ;) ), що було дуже незвичною роллю. Ніколи не думав, що таке можу. 

А виявляється досить непогано виходило :) ;)

Отримали детальний інструктаж, щодо транспорту (спеціальний квиток на всі дні зустрічі, який необхідно було лише 1 раз прокомпостувати, бо інакше (якщо 2-а рази, наприклад) грандіозний штраф -- 500 євро), а також і щодо поселення і т.д.

Опісля детального інструктажу від Réti, один із братів із Тезе (імені не пригадую) ще розказав куди нам іти, а також запитав, хто б хотів читати уривки із Євангелія під час молитви українською мовою... Ніхто не хотів.. То ж відважившись сказав, що я б хотів :) 

І записався у список ;)

Ось такі на нас чекали гостинці -- торбинки із їжею та водою, щоб могли перекусити після дороги ;)

І детальна карта міста.

Ось і торбинка в руках :)

Нас розподілили і сказали куди і до якого столика іти.

Ось так це відбувалось.

Пані волонтер дуже привітна -- допомогла кожному віднайти його приймаючу сім'ю.

Для цього також ми заповнювали спеціальні бланки.

Ось так пронумерований кожен столик із назвою парафії.

Нас записали -- знайшли нам чудового дядечка, у якого ми будемо жити. 

Все нам детально пояснивши із транспортом. А коли ми добирались, то так Бог закерував,що ця жіночка їхала разом із нами і одразу познайомила із нашим прийомним дідусем ;)

Ура!! Ми вже вдома у нашого дідуся ;) Звати його Хервіг. 

Мені він виділив от таку затишну кімнатку.

А дівчатам Наталі та Світлані -- от таку. У ній є також дещо особливе..

Ось це ліжко не просте -- на ньому спав сам брат Роже (засновник спільноти братів Тезе), коли був у Ґраці.

Наш дідусь не простий -- у нього навіть є телескоп ;)

Розпаковуємо речі із гарним настроєм ;)

Наш Хервіг виділив кімнатки на 2-му поверсі свого затишного будиночка.  

От такі там картини на стінах.

І сходи.

Опісля того, як розклали речі, на нас чекала скромна, але від щирого серця вечеря.

Щасливі :)

А ось і наш дідусь Хервіг -- йому 77 років, він активний, любить ходити по горах (в основному висотою не менше 4000 метрів), катається на лижах, велосипеді, сам водить авто.. Його дружина 4-и роки тому померла.

Іще багато-багато всього цікавого ми обговорили, порозмовляли так, наче давно знаємось.

Хервіг запитав, що кожен із нас буде снідати, щоб приготувати зранку.

Дівчата пішли на гору, а ми іще із Хервігом спілкувались. Говорив він гарною англійською, що тішило. А також ми вживали і німецьку для деяких слів :)

Він іще любить читати, співати (співає у церковному хорі), грає на флейті і щонеділі він і його 2-є коліжанок збираються разом та музикують собі у задоволення ;) 

 При вході на шафці побачив цікаві бюсти і фігури, одна із яких дуже схожа на дідуся Хервіга ;)

Запитався про це і отримав відповідь -- це друг-скульптор створив йому на ювілей от такий подарунок ;)

Та вже треба було освіжитись, молитись і йти спати, щоб мати сили на завтрашній день.

Так ми і зробили ;) 

Що ж було наступного дня? Як нас будив дідусь Хервіг? (а було це ой як цікаво і незвично)

Про це у наступній статті ;)

Побачимось незабаром ;)

Буду вдячний за коментарі.

З повагою, Ваш фотограф і мандрівник, Роман Тупись.

----------------------------------------

  Хочете "живі" та "душевні" фото?

Дзвоніть і не пошкодуєте:

0509787625

0678663195

----------------------------------------

Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

- Facebook

- е-mail
- Skype