Паломництво Taize у Ґрац. Частина 2. Ранок, сніданок, молитви і пригоди ;)

  Привіт всім!

  Фотограф Роман Тупись вже туткай ;) Із продовженням розповіді про Паломництво у австрійське містечко Ґрац, де відбувалась зустріч молоді Taize у жовтні 2018 року. У минулому дописі Ви дізнались, якою була наша дорога, а також реєстрація і поселення. А у цьому, Ви дізнаєтесь яким же був наш перший день. Про все найцікавіше, як завжди, далі...

  Почнемо із ранку ;)

  Наш дідусь Хервіг збудив нас дуже оригінально -- класичною музикою ;) Увімкнув у себе в кімнаті (яка була практично поруч із нашими) класичну музику. 

Це був Моцарт і його "Чарівна флейта". 

Записав невеличке відео, то Ви теж можете послухати і відчути атмосферу нашого ранку. 

Упс... :) Записав його іншого дня, то ж у наступній статті почуєте і побачите атмосферу :)

А поки помилуйтесь виглядом із нашого вікна і невеличкої тераси ;)

Поки ми зібрались, то Хервіг приготував кожному сніданок, як хто любить. 

То було дуже мило і приємно.

Пригостив навіть власноруч зробленим варенням із абрикоса. 

Дівчата -- Світлана та Наталя із задоволенням ним поласували ;)

Люблю зранку їсти кашу, то ж смакував мюслі із молоком ;)

Поснідали, то ж пора йти на ранкову молитву Тезе у парафію св. Петра, де ми жили.

Ранок видався сонячний і з пейзажними хмарками.

 А по дорозі нам зустрівся от такий надпис. Хоча це й німецькою, але дуже символічно, бо читається українською, як "ВІРА".

 По дорозі нам зустрічались цікавинки ;)

Пустельні ранкові вулиці.... 

Сьогодні державний вихідний -- Національне свято Австрії.

Зустріли коника, зробленого повністю із підков.

Йдемо по затишній gasse (у перекладі із німецької -- "вуличка").

Аж ось і наш затишний старовинний Храм св.Петра.

 Тут вже все готове для молитви.
Копія хреста із села Тезе (Франція), а також "Ікона Дружби".
І ще декілька слів, про Тезе (взято із Вікіпедії).
Спільнота Тезе заснована у 1940 Братом Роже, який переїхав до Франції із Швейцарії, і залишався її головою аж до своєї смерті 16 серпня 2005. Хворіючи на важку форму сухот, брат Роже після довгих роздумів вирішив створити спільноту, яка могла б жити згідно з «основними тезами Євангелія — простотою і добротою серця». Молитва Тезе має свій унікальний характер, утворюючи новий стиль церковної музики. Зміст текстів пояснюється духовною природою спільноти. Пісні побудовані на коротких фразах, взятих із псалмів чи інших книг Святого Письма, які повторюються кілька разів. Ці повтори призначені для того, щоб допомогти роздумам і молитві. Не зважаючи на те, що спільнота заснована у Західній Європі, вона намагається об'єднати людей різних традицій із усіх кінців земної кулі. Це прагнення до міжнародного єднання втілюється у музиці та молитвах, де пісні виконуються на багатьох мова...  

Протягом усіх днів зустрічі співатимемо канти Тезе і німецькою, і англійською, угорською, латиною... Це об'єднує...

Паломники потрохи збираються...

Невеличкий відступ, щоб Ви зрозуміли саму суть Молитви Тезе.

Суть молитви Тезе у тому, що пісні побудовані на коротких фразах із Псалмів, Святого Письма, які повторюються по декілька разів. Для чого повтори? А для того, щоб допомогти роздумам, заглибитись у суть молитви. А також завжди є момент тиші, якого нам так бракує у повсякденному житті. Ця молитва -- об'єднує. Брати у ній участь можуть усі, незалежно від того, до якої традиції вони належать.

   Влаштувався собі зручно на підлозі, постеливши карімат.
Моляться завжди сидячи -- це зближує.

Ось так і молитимусь...

Фото самої молитви Ви не побачите, бо власне хотів провести цей час із Богом, не відволікаючись. 

Хіба в кінці сфотографував, як отець запрошував усіх на "малі групки ділення" ("small groups"), у яких ми обговорювали Біблію, а також питання (вони були у буклеті), на які нам пропонувалось подискутувати.

Із гумором було це все ;)

Фото на згадку має бути.

Спочатку для Світлани та Наталі.

А потім вже й для нас трьох.

Виходячи із храму побачили, що йому д-у-у-у-ж-ж-е-е багато років.

Ідемо у катехитичну школу чи не знаю як це назвати, знаходимо групку, у якій маємо бути ;)

Ось у такій атмосфері у нас це все проходило ;) 

Дякую Елізі (Австрія), Софії (Угорщина), Беаті (Угорщина), Єві (Україна, Угорщина), Беаті (Україна), а також Світлані та Наталі із України за ці чудові дискусії. Отримав багато нового, нових думок, ідей, помислів, як рухатись далі, що змінювати у житті, духовному житті і т.д.

Поки ми дискутували, то для нас ще й принесли яблучний сік і водичку (щоб розводити, якщо буде занадто солодкий) і смачний домашній пляцок ;)

Дуже легко розмовлялось. 

Бог об'єднує, не зважаючи на те, хто ми та звідки.

Не потрібно зайве говорити -- фото самі все розкажуть... Без коментарів... ;)

Гарно подискутувавши, можна подивитись із вікна і побачити от таку красу ;)

А ще таки зробити фото на згадку.

Дякуємо перехожому, який люб'язно запропонував свою допомогу. 

А потім і для Світлани та Наталі окремо фото біля церкви ;)

Гарна погода, ми у вишиванках, та ще й така краса, то чому б гарні світлини не зробити ;) 

Для початку ось такі ;)

А за ці дякую Світлані, яка вправно освоїла мій фотоапарат ;)

А тепер вже й для Світлани ;)

І Наталі ;)

Ми мали встигнути на обід, який готують для усіх учасників зустрічі Тезе... Але трішки заблукали, то ж не встигли... ;)

І от такі свілофори у Ґраці -- дуже сподобались. Вони мають різні можливості індикації та натискання кнопок -- як механічні, так і сенсорні і звукові, то ж кожен може користуватись і безпечно перейти дорогу.

І красиві будиночки ;)

Нарешті знайшли потрібну зупинку ;) 

Позначається ось так. На табло є індикація, де видно коли і за скільки приїде потрібний транспорт.

Нам якраз потрібно до Jakominiplatz (площа Якоміні)

 Приїхав сучасний низькопідлоговий трамвайчик, яким ми швидко і без проблем добралися до центру міста. І що цікаво, то в честь Національного свята Австрії, проїзд для всіх безкоштовний ;)

Через наші блукання, на обід ми не встигли :) 

Тепер треба було встигнути на молитву, яка цього дня розпочиналася о 13:00.

Ось так ми йшли центром міста -- хотілося знову загубитись :)

Але не можна ;)

Ці прекрасні вулички!

І красиві будинки!

І от ми вже на місці!

Велична Grazer Dome (Катедра Ґрацу) нас зустріла ось так!

Захоплює!

Тут вже все готове.

Завжди є присутньою копія Хреста (Тезе), а також Ікона Дружби із села Тезе.

На ній зображений Ісус, який обіймає за плечі свого друга, що йде поруч. 

Ним є історична особа -- абат Мен, який символізує кожного із нас. Тут є образне втілення слів Христа: "Ви мої друзі".

Для початку розспівка із диригентом.

 Ось так вона відбувалось.

А потім вже була і сама молитва. ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ від усієї української групи за окрему коротку брошурку із перекладом українською мовою із Псалма, Читання Святого письма і деякими молитвами для молитов: Ранкових у приймаючих парафіях і спільних у Катедральному Соборі. Ось така вона (фото першої сторінки із вечірньої молитви першого дня, на який ми не встигли через затримку на кордоні)

Під час молитви не фотографував, то ж зробив декілька світлин вже опісля.

Відчуйте атмосферу і Божу присутність.

І фото для Владики Володимира та нашого духівника о. Івана.

Орган у цій величній Катедрі от такий -- шкода, що не було змоги його почути.

Почуваєш себе маленьким у руках Божих.

Погода сприяла гарним знимкам, то ж зробив фото для усієї нашої багаточисельної групи паломників із України.

І собі теж хотів бути на знимці, то ж поставив фотокамеру на штатив, взяв пульт у руки і примостився спереду і трішки поклацав :) От таке вийшло ;)

А це -- Мавзолей цісаря Фердинанда ІІ. 

Про нього ми іще поговоримо, але трішки пізніше ;)

А тепер фото для Світлани  ;)

Для Мавзолею :)

І знову для Світлани ;) 

І для Наталі також ;)

Під час зустрічі була можливість відвідати безліч цікавих та пізнавальних майстер-класів та воркшопів. Ми із Світланою та Наталею вибрали для себе лекцію про орган (інструмент).

По дорозі на воркшоп подивляли красу міста ;)

Саме цей будинок -- це Domherrenhof (1597 - 1775 р.р.)

Над входом порталу воріт є витвір, створений південно-тірольським митцем Вейтом Кенігером. Тут є зображені алегорії релігії та науки. А на картуші (декоративна емблема), яку тримають ангели -- ерцгерцог Карл ІІ

На кожному будинку, який має історичну цінність є от такі таблички із поясненням.

Та ми йдемо далі -- на черзі оперний театр містечка Ґрац.

А ось і Протестанстька церква Heilandskirche, де власне відбувається воркшоп про інструмент орган.

Ще один погляд на оперний із іншої сторони.

І ми вже у Протестанстькій церкві Heilandskirche.

Ось так відбувався воркшоп. 

Не пригадую, як звати органіста :)

Але він дуже гарно все розказував і показував.

Ось і сам інструмент ;)

Цікаво було слухати розповідь і відкривати для себе щось нове.

І наочна демонстрація, щоб було зрозуміліше ;)

Також нам відкрили серце органу і ми побачили усі труби і трубочки різних калібрів, а також із різноманітних матеріалів.

Пульт тут от такий красень ;)

І сам проспект органу теж красивий.

Ще трішки заглянемо ;)

Послухаємо про трубки ;)

Іще трішки фото органного пульта із різних ракурсів ;)

А зараз ми йдемо вниз, у церкву, щоб послухати різноманітні твори -- від класики до Бітлз на органі.

Ось так це виглядає знизу ;)

А ось так чути ;) Вдалось записати невеличке відео про це ;)

І завершальне слово нашого органіста лектора про те, що орган не є старовинним, несучасним інструментом. А він є справді королем інструментів і є сучасним!

І ще красиве фото таке :)

Йдемо, гуляємо містом далі.. От такою вуличкою, яка підіймається під досить таки великим кутом вгору...

Вечірнє сонце створює гарні барви, а в цих барвах ми бачимо Мавзолей імператора Фердинанда ІІ.

Осінні барви заворожують нас ;)

Саме завдяки цій табличці ми й дізнались про те, що ж це за краса.

І вирішили таки зайти всередину, тим паче, що там було відчинено.

За символічну плату 0,6 євро ми потрапили у неймовірну красу. І там не було фактично нікого, окрім нас 3-х ;) А це близько 16:20 і у вихідний день -- Національне свято Австрії. Зафіксуйте собі цей факт (годину) -- скоро зрозумієте чому ;)

Це сімейна усипальниця імператора, у якій покоїться він сам, а також його дружина. Надзвичайно там всередині -- грандіозно і велично.

Бокові вівтарі 

А також розписи 

Придивіться уважно до цього фото, розгляньте вівтар надзвичайної краси і Ви побачите на горі дещо цікаве -- Ангел скидує Люцифера.

І трохи ближче фрески, які змушують задуматись над життям, над вічністю, яка нас усіх чекає.

І ще так.

Людина на фоні цього виглядає просто піщинкою.. 

Так і є -- ми є піщинками у руках Божих.

Дентальний опис із історією теж є і англійською мовою.

І німецькою.

У іншій частині ми бачимо ще один купол із неймовірними розписами.

А також ось така філігранна композиція

Зображає Гріб Господній, а також Старий та Новий Завіт.

Зачудуватись можна...

А тут зверху можна побачити самі саркофаги, де покоїться імператор Фердинанд ІІ і не тільки.

Спускаємось в низ -- тут досить холодно і сиро...

Саркофаги теж захоплюють. Дуже гарно зроблена система дзеркал (подивіться трішки вище справа і зліва від саркофага їх якраз видно), щоб можна було чудово все роздивитись.

Спускались ми,  а відповідно і піднімались потім по таких крутих кам'яних сходах.

Іще забув Вам ось це показати....

Проходимо мимо входу (але ен виходячи на вулицю, бо це все всередині), де сиділа пані, яка нас пропускала і піднімаємось на вежу із дзвонами.

Підніматись було куди -- гвинтові сходи із багатьма сходинками (даруйте за тавтологію :) )

Ми вже тут! Якраз почули 3-и удари маленьких дзвонів -- це означає 16:45.

Тут є уся інформація про технічні та звукові параметри дзвонів.

А із вежі дзвіниці відкривається фантастичний краєвид на Ґрац.

Ці дахи... Теплі барви вечірнього сонця...

Усі вікна натягнути сіткою -- задля безпеки, а також, щоб голуби не залітали всередину.

Але попри все є певні хитрощі, щоб сховати ці "решітки" і зробити нормальні фото ;)

Милуйтесь...

І от настала 17:00

Ми почули всю міць дзвонів Dom Graz.

Спочатку 4-и удари маленьких дзвонів (означають рівну годину), а потім 5-ть ударів великого дзвона. Це було неймовірно.

Потім трішки гуло у вухах після цього, але це приємно :)

Ми іще трішки затримались, бо дуже гарне освітлення, атмосфера, Божа присутність.

І ще собі поробили чудові фото на згадку у різних варіаціях ;)

Спускались ми вже вниз і побачив от таке...

І зараз буде найцікавіше... Спустились ми вниз до виходу вже із самого мавзолею... А двері зачинені на ключ!!! І нікого немає...

На наше щастя всі інші двері у цілому Мавзолеї були відчинені -- хочеш, тут гуляй аж до ранку :) А всюди от такі "невеличкі" замки старовинні.

На наше щастя у буклеті, на останній сторінці є телефон гарячої лінії Тезе для різних ситуацій.

Скористалися ним. Добре, що на телефоні була достатня кількість коштів, та й тариф роумінгу у мого оператора був не надто обтяжливим, бо інакше нам би треба було провести там всю ніч, або дзвонити у Поліцію :) А так не можна, бо молитва о 19:00.

Дзвонимо і говорю англійською приблизно таке: "Ми пілігрими зустрічі Тезе, ми зараз у Мавзолеї імператора. Ми собі тут гуляли, дивились, піднялись на вежу, спустились униз, а тут....". Дівчина волонтер гарячої лінії слухала мене серйозно та уважно, аж допоки не почула останню фразу: "Спустились у низ, а тут... замкнено, двері зачинені і нікого немає!!"

На тій стороні слухавки почувся сміх волонтерів, які то все чули :) Ми спілкувались із ними весело, бо чого ж сумувати і панікувати :)

Дівчина попросила зачекати і сказала, що зараз спробує вирішити ситуацію і нам віддзвонить.

Що його робити -- собі присіли на крісла, трохи перепочили, щось "вкусили" (білковий батончик, який звик завжди мати біля себе :) ).

Дівчина-волонтер досить швидко, на протязі 15 хвилин нам передзвонила і сказала, що вже знайшли ту пані, яка працює у Мавзолеї, є ключ і до нас йдуть 2-є хлопців нас визволяти :)  Ще 10 хвилин і нас відкрили веселі хлопці, які жартували і сміялись разом із нами.

 Ми повеселіли і зробили собі таке фото :)
І подякували Богу за щасливе завершення цієї історії!

А потім вже "визволені із Мавзолею імператора" присіли на лавочку біля Мавзолею. І нас ніяк не відпускали емоції :) Теж привід зробити емоційні фото :)

Ми потрапили на вечерю у прекрасному місці -- "Priesterseminar" ("Духовна семінарія священиків Єзуїтського ордену").

Для нас особисто я би це назвав вечірнім чаюванням (хто потрапив на обід, то й мав чим повечеряти і запити гарячим чаєм (під час обіду роздавали пакети із сухпайком і водою), а ми не встигли, то ж не мали, та ще й горнята забули :) ) Але є добрі люди на світі -- наші друзі із української групи поділились із нами горням і ми собі хоча б чаю теплого попили :)

У дворі зустріли от таку інсталяцію -- сніговика, який дивиться на своє відображення у калюжі ;)

Коли настав вечір, тут все стало ще гарніше -- для цих фото витягнув штатив ;)

Ідемо на вечірню молитву.

Під час сьогоднішньої молитви (а так є завжди на 2-й день регіональної зустрічі Тезе), а вірніше в її кінці відбувається поклоніння Хресту (Адорація Хресту).

Усе вже готове...
Молитва була дуже натхенною, щирою, спільною, відчувалось єднання кожного, всі разом творили єдине ціле, просячи Бога про мир, який так необхідний кожному. Не фотографував...

Опісля молитви був також урочистий момент -- ми привезли із України коровай отцю Allois Kolbl, який допомагав організувати зустріч у Ґраці.

Почесне вітальне слово від голови містечка Борщовичі

Заспівали і "Многая літа" ;)

А також спільне фото ;)

Опісля молитви Тезе (на якій наш дідусь Хервіг також був), Хервіг нас забрав, ми пішли на підземний платний паркінг у центрі міста. От така там система оплати у автоматі.

Паркінг дво або 3-х рівневий. 

Сучасний!

Їдемо до виходу і розказуємо дідусю Хервігу нашу історію із Мавзолеєм :) Він сміється разом із нами ;) Під'їжджаємо до воріт виїзду, а там стоїть машина і водій біля неї -- ворота (залізні жалюзі) не випускають і шлагбаум не відкривається...

"Ну все... Напевно буде історія "Про двічі закритих у Ґраці -- у Мавзолеї і на паркінгу" -- пожартував дідусь Хервіг і ми всі дружно посміялись :)

А наш Хервіг вийшов і порадив водію авто під'їхати трішки ближче. І о чудо -- жалюзі відкрились. А все тому, що не спрацював автомат на фотоелементі, який відкриває двері -- не вистачило пару сантиметрів :) І ми також виїхали!! Ура!!

Наш Хервіг запитав, чи ми дуже голодні. 

Ми сказали, що так, бо не потрапили на обід сьогодні. 

"Ну що ж, раз так, давайте спробуємо знайти якийсь працюючий ресторан, щоб там ситно повечеряти, бо я також дуже голодний. Я ставлю" -- відповів Хервіг.

А ці пошуки нагадували трішки квест, бо у неділю та свята (сьогодні Національне свято Австрії) фактично нічого не працює. Та ми знайшли ресторанчик Грецько--штирійскьо-австрійської кухні (регіон, у якому знаходиться Ґрац, називається Штирія). Колоритний ресторан, власник грек, у кінці зали сиділи теж греки, співали своїх пісень під гітару, але так, як мусів економити заряд фотоапарата (зарядне ж дома у Львові забув...), то не робив фото.

Єдине зробив телефоном фото порції грандіозного справжнього шніцеля із картопелькою, д-у-ж-е-е-е смачного і ситного :)

Ми їли, спілкувались на різні теми.
Було нам так затишно і тепло...
Наїлись ми нарешті, після насиченого пригодами дня.
Поділились своїми враженнями. І щасливі поїхали до Хервіга додому спати.

Помолившись вечірні молитви, подякували Хервігу і лягли спати, бо завтра ще один день зустрічі із Богом. Він для нас приготував дещо особливе, навіть несподіване, щоб ми відчули справді його опіку та присутність поруч.

Яким був наступний день паломництва Тезе? Що ж особливе Бог приготував для нас?
А про це дізнаєтесь вже у наступному дописі.
Дочекайтесь ;)

Чекаю Ваших коментарів ;)

Скоро побачимось ;)

З повагою, Ваш фотограф і мандрівник, Роман Тупись.

----------------------------------------

  Хочете "живі" та "душевні" фото?

Дзвоніть і не пошкодуєте:

0509787625

0678663195

----------------------------------------

Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

- Facebook

- е-mail
- Skype