Магічний клавесин Варвари Турти на Фестивалі Pizzicato e Cantabile 2019. Репортаж!

  Привіт всім!

  Фотограф Роман Тупись вже тут ;) Із цікавим концертом "Варвара Турта. Музика для клавесину", який відбувався 19 липня 2019 року під час ІV Міжнародного Фестивалю концертів літньої пори "Pizzicato e Cantabile" у Львівській національній філармонії. Київська клавесиністка Варвара Турта продемонструвала багатства клавесинних шедеврів, а також Ігор Мацелюх доповнив звучання флейтою Пана. Про усе найцікавіше детальніше далі...

  Магія почнеться... ;)

Клавесин вже готовий ;)

Його клавіші вже не дочекаються, коли почнуть звучати ;)

НЛО :)

Струни клавесину виглядають ось так. 

Суть інструменту у тому, що тут струни щипаються спеціальним механізмом, на відміну від фортепіано, де по струнах б'ють молоточки. Справжнє "pizzicato", що означає "щипати", як у назві Фестивалю ;)

Саме час подивитись, які ж мистецькі події відбуватимуться у місті Лева.

І ще трішки серединки клавесину ;) 

Глядачів вже побільшало ;) 

То ж починаємо ;)

Відомий львівський композитор Богдан Котюк вестиме концерт:

"Доброго вечора, пані і панове! Ми маємо сьогодні 5-й концерт ІV Міжнародного Фестивалю концертів літньої пори "Pizzicato e Cantabile".

Те, що ми дійшли до половини нашого Фестивалю говорить навіть те, що коли ми відкриємо програмку, то по самій середині ми сьогодні. 
 Сьогодні у нас трішки інший формат, бо інструменти, які будуть запрезентовані у концерті, відрізняються від того масштабу, який надає сцена залу Людкевича. Два старовинні інструменти. Один дуже старий, можна сказати міфологічний -- флейта Пана, а другий, той, який у певному сенсі зупинився у своєму розвитку -- це клавесин. 

Пару слів про саму нашу героїню -- Варвару Турту. Вона вже не перший раз у Львові, виступала  на цьому ж інструменті. Це людина, яка є знана, має дві перемоги на престижному Міжнародному конкурсі клавесиністів ім. Ванди Ландовської в Італії. Це говорить про її справді високий професіоналізм у відношенні до цього інструменту, як до самостійної вартості. Навіть програму концерту підготувала таким чином, щоб показати різні барви, можливості клавесину і також, як інструмент трактується у бароко і сучасності. Ми почнемо із Джероламо Фрескобальді. Це  італійський композитор, який фактично був передвісником Й.С. Баха. Бах дуже багато почерпнув з його творчості. Саме італійський композитор надихнув своїм стилем дуже багатьох органістів. перш за все, але також і клавесиністів. Він був прекрасним музикантом і зумів створити свій неповторний стиль. Людина, яка достойна того, щоб у 20-му столітті не один музикант про нього згадував і, зрештою, взяв на озброєння ті знахідки, які ще у епоху раннього бароко вклав у свої твори Джероламо Фрескобальді. Сьогодні слухатимемо Toccata Seconda з Другої книги токат і це дуже знаменно, що ми починаємо наш концерт з токати, адже в той час, в епоху бароко, токата як жанр говорила про те, що інструменти, такі як орган, клавесин, мають у своїй основі цікавий спосіб подачі звуку. Ми говоримо про "Pizzicato e Cantabile" -- наш Фестиваль. Ці слова означають 2-а основні прийоми: "pizzicato" -- щипати, а "cantabile" -- співати. А крім того всього, ще маємо той спосіб видобування звуку, який є властивий і для органу, і для клавесину -- це штовхати клавіші, італійською мовою "tocare". Тут напрошується аналогія із нашого часу -- токар. Як токар штовхає свою деталь, щоб її обточити, так і музикант штовхає клавіші, щоб добути прекрасний звук. А вже далі починається "pizzicato", адже за допомогою флектра щипається за струну. В даному випадку складним є момент того флектра, оскільки в залежності від того, наскільки він буде добре розраховним, настільки буде і чіткість звуку передана. Це не є ідеальний інструмент -- це копія, а копія не може дорівнювати оригіналу. Сьогодні ми слухатимемо хорошу музику і геніальну"

 Варвара Турта вже на сцені, то ж ми слухаємо:

Джероламо Фрескобальді -- Toccata Seconda з Другої книги токат

Доторк рук Варвари до клавіш, а вже вся публіка завмерла...

Чудове володіння і техніка!

Оплески!!!

"Зараз ми послухаємо, як Бах віднісся до тої музики, яка була запропонована Джероламо Фрескобальді. Адже Й.С. Бах у своїй творчості спирався на традиції італійської музики, і , зокрема, за допомогою А.Л. Вівальді він познайомився (з італійською музикою) у великій мірі. Концерти, які творив Бах, є під впливом італійської музики. "

Слухаємо!

Й.С. Бах -- Соната ре мінор 2-і частини: Adagio і Фінал (BWV 964)

Зачаровано і осмислено слухаємо...

І гарячі оплески для Варвари за прекрасне виконання!!

"Справді, слухаючи зараз фінал, якби Бах був зараз живий, то він би був перший рокер світу. Така пульсація, такі відчуття ритму -- неймовірно просто. Це є особливість цього інструменту, який має можливість і штовхати, і щипати, підкреслювати цю пульсацію У порівнянні із органом, це зовсім інше звучання.

Орган дає повноту, розкіш тембральну, а тут у клавесині -- пульс і чіткість. Зараз ми у цьому ще раз переконаємось, коли послухаємо сонату А. Вівальді. Це був той композитор, який писав концерти. Зараз буде соната, спеціально для флейти Пана і basso continuo..."

Варвара Турта аж заслухалась...

"Пару слів про флейту Пана, яка є одним із найстаріших у історії музичним інструментом і у грецькій міфології згадується про німфу Сирнінкс, у яку закохався бог Пан. Домагаючись її кохання він у результаті залишився ні з чим, бо німфа тікаючи від нього перетворилась на очерет. Бог Пан наламав той очерет, дотулив до себе і той очерет заспівав голосом німфи Сирінкс. Сама флейта Пана дістала також іншу назву -- Сирінкс. Зараз ми послухаємо, як звучить прекрасно у поєднанні із клавесином флейта Пана. на флейті Пана зіграє мультиінструменталіст, один із найкращих флейтистів -- Ігор Мацелюх. "

Антоніо Вівальді -- "Соната мі мінор для флейти і basso continuo"

Варвара Турта (клавесин) та Ігор Мацелюх (флейта Пана).

Слухаємо і насолоджуємось ;)

А ще...

Придивіться до цього фото і Ви побачите щось дуже цікаве ;)

Відео завжди хтось знімає :)

Фантастичне виконання! 

Чудове поєднання двох інструментів, двох талантів музикантів і геніального композитора.!

Можна помріяти...

Браво!!

Оплески гучні і поклін вдячній публіці!

"Якщо взяти флейту пана у тому своєму розвитку, то мусимо сказати, що від стародавньої Греції вона розповсюдилася практично по цілому світі. У нас вона теж відома, але її назва відрізняється, в залежності від регіону: ребро або кубиці. Можемо впевнено сказати, що вона перекрочила навіть через океан і ми маємо прекрасні зв'язки такої музики у Перу, Чилі. Але найбільш знаний цей інструмент є знаний у румунів та молдаван -- у них він називається "най". В Україні ця назва теж прижилася і дуже часто називають флейту Пана як "най...". 

Треба підготуватись...

Аж заслухаєшся -- так цікаво розказує Богдан Котюк.

"Найвизначніші наїсти -- це румуни, наприклад Йорґе Зарке, який завоював Париж більше ніж 20-ть років тому і продовжує дивувати світ не одною платівкою, яка виходить із різноманітним репертуаром. У Румунії та Молдавії цей інструмент процвітає. Прикладом того, наскільки сумлінним відношення до цього інструменту, є творчість молдавського композитора Бориса Дубосарського. Він жив у 20-му столітті і творив музику у Кишиневі і зараз слухатимемо його показовий твір, який вивів най на рівень академічного інструменту"

Варвара Турта настроїлась..

Слухаємо

Борис Дубосарський -- "Vivaldiana для флейти Пана та оркестру"

Розпочала Варвара Турта... Клавесин зазвучав у гарному ритмі із басовими нотками, чудовою мелодією, яка нагадує молдавські мотиви трішки.

А потім доєднався Ігор Мацелюх і флейта Пана із своїми чудовими співучими барвами.

Неймовірне багатство звучання!!

То ж послухаймо без коментарів...

Гарячі оплески і "Браво!!"

Довго не замовкали оплески, як подяка за чудову музику.

"Можна сміливо сказати, що ми дійшли до епіцентру нашого Фестивалю "Pizzicato e Cantable", бо у цьому поєднанні і є зміст:"pizzicato" -- як клавесин, і "cantabile" -- флейта Пана, яка без слів, лише самим голосом співала. Всього 25 трубок.

Повертаємося до музики епохи бароко, до тої людини, яка була сучасником Й.С. Баха -- Доменіко Скарлатті. Він народився у тому самому році. Доменіко Скарлатті створив свій неповторний стиль і сонатну форму, але тої старовинної сонати..."

Задумалась...

"У Доменіко Скарлатті є понад 500 сонат. Ми послухаємо 3-и сонати і переконаємося у тому, наскільки блискітливим є помисел і яскрава неповторна тематика."

Заслухалась...

А ми слухаємо 

Доменіко Скарлатті -- Три сонати

У блискучому виконанні Варвари Турти. 

"Слухаємо" фото без коментарів...

Усміхнена і задоволена Варвара Турта ;) Оплесків не бракувало.

"Тепер у мене стоїть абсолютно складне завдання.

Композитор -- це є ремесло. Це не просто натхнення. Й.С. Баху потрібно було переписати стільки нот, щоб надихнутись тою музикою, яку він хотів осягнути і знати, як же ж робиться ця музика.

Є іще один геніальний композитор -- Ріхард Ваґнер. Пишучи оперу для співу, він спеціально вивчив табулатуру -- це абсолютно інша техніка письма для того, щоб створити ті образи, які він хотів показати у опері. Він не просто так створив Век Мессера і насміхався із нього, він створив той образ докладного, працелюбного відтворювача того стилю, а для того треба було вивчити його стиль..."

Погляд...

 У мене зараз складне завдання -- представити свої 2-а твори, які будуть звучати. Для того, щоб познайомитися із старовинною сонатою, які створив Доменіко Скарлатті, потрібно було добре їх вивчити. І заглибившись у ці твори, перегравши їх майже всі, я зрозумів, що це є практично безсмертна музика. Мені здалося тоді, що було б цікаво, як би Доменіко Скарлатті творив, якщо б він раптом ожив і у сьогодення потрапив -- машина часу чи ще якимось чином.

Те, що Вам зараз буде продемонстровано -- це не є стилізація, це не є неокласицизм... Це є мандрівка у часі. Так я собі уявляю, що міг би написати Доменіко Скарлатті, якщо б він раптом воскрес і жив сьогодні. Він мусів би подивитись, що ж відбувається, що звучить , які ритми, які гармонії? Але він би не перестав володіти тою формулою давньої сонати."

Настроюємось..

 Богдан Котюк -- "Domenico-sonata in D"

Слухаємо без коментарів...

"Зараз послухаємо 2-гу сонату "in C". Ці 2-і сонати -- "in D" та "in C" можна грати як окремо кожну, так і підряд. Можливо зараз Вам вдасться відчути зв'язок між ними"

 Богдан Котюк -- "Domenico-sonata in С"

Браво!!!!

Задоволені і Богдан Котюк, і Варвара Турта :)

Браво!!!

Фото із друзями і прихильниками  ;)

А також спільне фото із композитором ;)

І для Варвари Турти та Ігора Мацелюха ;)

І на завершення, "принцесі клавесину" -- Варварі ;)

Чудовий був вечір із прекрасною музикою і прекрасними музикантами!! Дякую!

А вам сподобалось?
Чекаю Ваших коментарів ;)

А ми із Вами зустрінемось вже сьогодні  21 липня 2019 (неділя) о 19:00 на концерті "Edmund Andler-Borić. Натхненні Адріатичним узбережжям" у Львівській національній філармонії. Квитки ТУТ або у Касі Філармонії.

Побачимось там ;)

З повагою, Ваш фотограф Роман Тупись.

----------------------------------------

  Хочете "живі" та "душевні" фото?

Дзвоніть і не пошкодуєте:

0509787625

0678663195

----------------------------------------

Цікавить фотозйомка -- пишіть мені:

- Facebook

- е-mail
- Skype